🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha fumato un sigaro dopo cena. (Giosuè Carducci, Odi Barbare)
    fumàre : палити
    fu||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова fumàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente fumàre

    io fumo
    🔊
    tu fumi
    🔊
    lui/lei/Lei fuma
    🔊
    noi fumiamo
    🔊
    voi fumate
    🔊
    loro fumano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto fumàre

    io fumavo
    🔊
    tu fumavi
    🔊
    lui/lei/Lei fumava
    🔊
    noi fumavamo
    🔊
    voi fumavate
    🔊
    loro fumavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice fumàre

    io fumerò
    🔊
    tu fumerai
    🔊
    lui/lei/Lei fumerà
    🔊
    noi fumeremo
    🔊
    voi fumerete
    🔊
    loro fumeranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto fumàre

    io fumai
    🔊
    tu fumasti
    🔊
    lui/lei/Lei fumò
    🔊
    noi fumammo
    🔊
    voi fumaste
    🔊
    loro fumarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore fumàre

    io avrò fumato
    🔊
    tu avrai fumato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà fumato
    🔊
    noi avremo fumato
    🔊
    voi avrete fumato
    🔊
    loro avranno fumato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo fumàre

    io ho fumato
    🔊
    tu hai fumato
    🔊
    lui/lei/Lei ha fumato
    🔊
    noi abbiamo fumato
    🔊
    voi avete fumato
    🔊
    loro hanno fumato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo fumàre

    io avevo fumato
    🔊
    tu avevi fumato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva fumato
    🔊
    noi avevamo fumato
    🔊
    voi avevate fumato
    🔊
    loro avevano fumato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto fumàre

    io ebbi fumato
    🔊
    tu avesti fumato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe fumato
    🔊
    noi avemmo fumato
    🔊
    voi aveste fumato
    🔊
    loro ebbero fumato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова fumàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente fumàre

    io fumi
    🔊
    tu fumi
    🔊
    lui/lei/Lei fumi
    🔊
    noi fumiamo
    🔊
    voi fumiate
    🔊
    loro fumino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto fumàre

    io fumassi
    🔊
    tu fumassi
    🔊
    lui/lei/Lei fumasse
    🔊
    noi fumassimo
    🔊
    voi fumaste
    🔊
    loro fumassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato fumàre

    io abbia fumato
    🔊
    tu abbia fumato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia fumato
    🔊
    noi abbiamo fumato
    🔊
    voi abbiate fumato
    🔊
    loro abbiano fumato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato fumàre

    io avessi fumato
    🔊
    tu avessi fumato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse fumato
    🔊
    noi avessimo fumato
    🔊
    voi aveste fumato
    🔊
    loro avessero fumato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова fumàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente fumàre

    io fumerei
    🔊
    tu fumeresti
    🔊
    lui/lei/Lei fumerebbe
    🔊
    noi fumeremmo
    🔊
    voi fumereste
    🔊
    loro fumerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato fumàre

    io avrei fumato
    🔊
    tu avresti fumato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe fumato
    🔊
    noi avremmo fumato
    🔊
    voi avreste fumato
    🔊
    loro avrebbero fumato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова fumàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo fumàre

    tu fuma
    🔊
    noi fumiamo
    🔊
    voi fumate
    🔊

    Congiuntivo fumàre

    Lei fumi
    🔊
    Che lui/lei fumi
    🔊
    Che loro fumino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!