🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha imbrogliato tutti durante la partita. (Dante Alighieri, Divina Commedia)
    imbrogliàre : заплутувати
    im|bro|glià|re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова imbrogliàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente imbrogliàre

    io imbroglio
    🔊
    tu imbrogli
    🔊
    lui/lei/Lei imbroglia
    🔊
    noi imbrogliamo
    🔊
    voi imbrogliate
    🔊
    loro imbrogliano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto imbrogliàre

    io imbrogliavo
    🔊
    tu imbrogliavi
    🔊
    lui/lei/Lei imbrogliava
    🔊
    noi imbrogliavamo
    🔊
    voi imbrogliavate
    🔊
    loro imbrogliavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice imbrogliàre

    io imbroglierò
    🔊
    tu imbroglierai
    🔊
    lui/lei/Lei imbroglierà
    🔊
    noi imbroglieremo
    🔊
    voi imbroglierete
    🔊
    loro imbroglieranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto imbrogliàre

    io imbrogliai
    🔊
    tu imbrogliasti
    🔊
    lui/lei/Lei imbrogliò
    🔊
    noi imbrogliammo
    🔊
    voi imbrogliaste
    🔊
    loro imbrogliarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore imbrogliàre

    io avrò imbrogliato
    🔊
    tu avrai imbrogliato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà imbrogliato
    🔊
    noi avremo imbrogliato
    🔊
    voi avrete imbrogliato
    🔊
    loro avranno imbrogliato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo imbrogliàre

    io ho imbrogliato
    🔊
    tu hai imbrogliato
    🔊
    lui/lei/Lei ha imbrogliato
    🔊
    noi abbiamo imbrogliato
    🔊
    voi avete imbrogliato
    🔊
    loro hanno imbrogliato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo imbrogliàre

    io avevo imbrogliato
    🔊
    tu avevi imbrogliato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva imbrogliato
    🔊
    noi avevamo imbrogliato
    🔊
    voi avevate imbrogliato
    🔊
    loro avevano imbrogliato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto imbrogliàre

    io ebbi imbrogliato
    🔊
    tu avesti imbrogliato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe imbrogliato
    🔊
    noi avemmo imbrogliato
    🔊
    voi aveste imbrogliato
    🔊
    loro ebbero imbrogliato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова imbrogliàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente imbrogliàre

    io imbrogli
    🔊
    tu imbrogli
    🔊
    lui/lei/Lei imbrogli
    🔊
    noi imbrogliamo
    🔊
    voi imbrogliate
    🔊
    loro imbroglino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto imbrogliàre

    io imbrogliassi
    🔊
    tu imbrogliassi
    🔊
    lui/lei/Lei imbrogliasse
    🔊
    noi imbrogliassimo
    🔊
    voi imbrogliaste
    🔊
    loro imbrogliassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato imbrogliàre

    io abbia imbrogliato
    🔊
    tu abbia imbrogliato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia imbrogliato
    🔊
    noi abbiamo imbrogliato
    🔊
    voi abbiate imbrogliato
    🔊
    loro abbiano imbrogliato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato imbrogliàre

    io avessi imbrogliato
    🔊
    tu avessi imbrogliato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse imbrogliato
    🔊
    noi avessimo imbrogliato
    🔊
    voi aveste imbrogliato
    🔊
    loro avessero imbrogliato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова imbrogliàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente imbrogliàre

    io imbroglierei
    🔊
    tu imbroglieresti
    🔊
    lui/lei/Lei imbroglierebbe
    🔊
    noi imbroglieremmo
    🔊
    voi imbrogliereste
    🔊
    loro imbroglierebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato imbrogliàre

    io avrei imbrogliato
    🔊
    tu avresti imbrogliato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe imbrogliato
    🔊
    noi avremmo imbrogliato
    🔊
    voi avreste imbrogliato
    🔊
    loro avrebbero imbrogliato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова imbrogliàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo imbrogliàre

    tu imbroglia
    🔊
    noi imbrogliamo
    🔊
    voi imbrogliate
    🔊

    Congiuntivo imbrogliàre

    Lei imbrogli
    🔊
    Che lui/lei imbrogli
    🔊
    Che loro imbroglino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!