🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha imperato su di loro con giustizia. (Giosuè Carducci, Odi Barbare)
    imperàre : панувати
    im|pe||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова imperàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente imperàre

    io impero
    🔊
    tu imperi
    🔊
    lui/lei/Lei impera
    🔊
    noi imperiamo
    🔊
    voi imperate
    🔊
    loro imperano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto imperàre

    io imperavo
    🔊
    tu imperavi
    🔊
    lui/lei/Lei imperava
    🔊
    noi imperavamo
    🔊
    voi imperavate
    🔊
    loro imperavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice imperàre

    io impererò
    🔊
    tu impererai
    🔊
    lui/lei/Lei impererà
    🔊
    noi impereremo
    🔊
    voi impererete
    🔊
    loro impereranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto imperàre

    io imperai
    🔊
    tu imperasti
    🔊
    lui/lei/Lei imperò
    🔊
    noi imperammo
    🔊
    voi imperaste
    🔊
    loro imperarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore imperàre

    io avrò imperato
    🔊
    tu avrai imperato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà imperato
    🔊
    noi avremo imperato
    🔊
    voi avrete imperato
    🔊
    loro avranno imperato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo imperàre

    io ho imperato
    🔊
    tu hai imperato
    🔊
    lui/lei/Lei ha imperato
    🔊
    noi abbiamo imperato
    🔊
    voi avete imperato
    🔊
    loro hanno imperato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo imperàre

    io avevo imperato
    🔊
    tu avevi imperato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva imperato
    🔊
    noi avevamo imperato
    🔊
    voi avevate imperato
    🔊
    loro avevano imperato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto imperàre

    io ebbi imperato
    🔊
    tu avesti imperato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe imperato
    🔊
    noi avemmo imperato
    🔊
    voi aveste imperato
    🔊
    loro ebbero imperato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова imperàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente imperàre

    io imperi
    🔊
    tu imperi
    🔊
    lui/lei/Lei imperi
    🔊
    noi imperiamo
    🔊
    voi imperiate
    🔊
    loro imperino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto imperàre

    io imperassi
    🔊
    tu imperassi
    🔊
    lui/lei/Lei imperasse
    🔊
    noi imperassimo
    🔊
    voi imperaste
    🔊
    loro imperassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato imperàre

    io abbia imperato
    🔊
    tu abbia imperato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia imperato
    🔊
    noi abbiamo imperato
    🔊
    voi abbiate imperato
    🔊
    loro abbiano imperato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato imperàre

    io avessi imperato
    🔊
    tu avessi imperato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse imperato
    🔊
    noi avessimo imperato
    🔊
    voi aveste imperato
    🔊
    loro avessero imperato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова imperàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente imperàre

    io impererei
    🔊
    tu impereresti
    🔊
    lui/lei/Lei impererebbe
    🔊
    noi impereremmo
    🔊
    voi imperereste
    🔊
    loro impererebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato imperàre

    io avrei imperato
    🔊
    tu avresti imperato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe imperato
    🔊
    noi avremmo imperato
    🔊
    voi avreste imperato
    🔊
    loro avrebbero imperato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова imperàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo imperàre

    tu impera
    🔊
    noi imperiamo
    🔊
    voi imperate
    🔊

    Congiuntivo imperàre

    Lei imperi
    🔊
    Che lui/lei imperi
    🔊
    Che loro imperino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!