🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Hanno imporrito l’argomento della discussione. (Luigi Pirandello, Il Fu Mattia Pascal)
    imporrìre : огидати
    im|por||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова imporrìre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente imporrìre

    io imporrisco
    🔊
    tu imporrisci
    🔊
    lui/lei/Lei imporrisce
    🔊
    noi imporriamo
    🔊
    voi imporrite
    🔊
    loro imporriscono
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto imporrìre

    io imporrivo
    🔊
    tu imporrivi
    🔊
    lui/lei/Lei imporriva
    🔊
    noi imporrivamo
    🔊
    voi imporrivate
    🔊
    loro imporrivano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice imporrìre

    io imporrirò
    🔊
    tu imporrirai
    🔊
    lui/lei/Lei imporrirà
    🔊
    noi imporriremo
    🔊
    voi imporrirete
    🔊
    loro imporriranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto imporrìre

    io imporrii
    🔊
    tu imporristi
    🔊
    lui/lei/Lei imporrì
    🔊
    noi imporrimmo
    🔊
    voi imporriste
    🔊
    loro imporrirono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore imporrìre

    io avrò imporrito
    🔊
    tu avrai imporrito
    🔊
    lui/lei/Lei avrà imporrito
    🔊
    noi avremo imporrito
    🔊
    voi avrete imporrito
    🔊
    loro avranno imporrito
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo imporrìre

    io ho imporrito
    🔊
    tu hai imporrito
    🔊
    lui/lei/Lei ha imporrito
    🔊
    noi abbiamo imporrito
    🔊
    voi avete imporrito
    🔊
    loro hanno imporrito
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo imporrìre

    io avevo imporrito
    🔊
    tu avevi imporrito
    🔊
    lui/lei/Lei aveva imporrito
    🔊
    noi avevamo imporrito
    🔊
    voi avevate imporrito
    🔊
    loro avevano imporrito
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto imporrìre

    io ebbi imporrito
    🔊
    tu avesti imporrito
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe imporrito
    🔊
    noi avemmo imporrito
    🔊
    voi aveste imporrito
    🔊
    loro ebbero imporrito
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова imporrìre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente imporrìre

    io imporrisca
    🔊
    tu imporrisca
    🔊
    lui/lei/Lei imporrisca
    🔊
    noi imporriamo
    🔊
    voi imporriate
    🔊
    loro imporriscano
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto imporrìre

    io imporrissi
    🔊
    tu imporrissi
    🔊
    lui/lei/Lei imporrisse
    🔊
    noi imporrissimo
    🔊
    voi imporriste
    🔊
    loro imporrissero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato imporrìre

    io abbia imporrito
    🔊
    tu abbia imporrito
    🔊
    lui/lei/Lei abbia imporrito
    🔊
    noi abbiamo imporrito
    🔊
    voi abbiate imporrito
    🔊
    loro abbiano imporrito
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato imporrìre

    io avessi imporrito
    🔊
    tu avessi imporrito
    🔊
    lui/lei/Lei avesse imporrito
    🔊
    noi avessimo imporrito
    🔊
    voi aveste imporrito
    🔊
    loro avessero imporrito
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова imporrìre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente imporrìre

    io imporrirei
    🔊
    tu imporriresti
    🔊
    lui/lei/Lei imporrirebbe
    🔊
    noi imporriremmo
    🔊
    voi imporrireste
    🔊
    loro imporrerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato imporrìre

    io avrei imporrito
    🔊
    tu avresti imporrito
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe imporrito
    🔊
    noi avremmo imporrito
    🔊
    voi avreste imporrito
    🔊
    loro avrebbero imporrito
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова imporrìre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo imporrìre

    tu imporri
    🔊
    noi imporriamo
    🔊
    voi imporrite
    🔊

    Congiuntivo imporrìre

    Lei imporrisca
    🔊
    Che lui/lei imporrisca
    🔊
    Che loro imporriscano
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!