🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Loro hanno impugnato le armi in difesa. (Giovanni Verga, I Malavoglia)
    impugnàre : братися
    im|pu|gnà|re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова impugnàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente impugnàre

    io impugno
    🔊
    tu impugni
    🔊
    lui/lei/Lei impugna
    🔊
    noi impugniamo
    🔊
    voi impugnate
    🔊
    loro impugnano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto impugnàre

    io impugnavo
    🔊
    tu impugnavi
    🔊
    lui/lei/Lei impugnava
    🔊
    noi impugnavamo
    🔊
    voi impugnavate
    🔊
    loro impugnavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice impugnàre

    io impugnerò
    🔊
    tu impugnerai
    🔊
    lui/lei/Lei impugnerà
    🔊
    noi impugneremo
    🔊
    voi impugnerete
    🔊
    loro impugneranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto impugnàre

    io impugnai
    🔊
    tu impugnasti
    🔊
    lui/lei/Lei impugnò
    🔊
    noi impugnammo
    🔊
    voi impugnaste
    🔊
    loro impugnarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore impugnàre

    io avrò impugnato
    🔊
    tu avrai impugnato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà impugnato
    🔊
    noi avremo impugnato
    🔊
    voi avrete impugnato
    🔊
    loro avranno impugnato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo impugnàre

    io ho impugnato
    🔊
    tu hai impugnato
    🔊
    lui/lei/Lei ha impugnato
    🔊
    noi abbiamo impugnato
    🔊
    voi avete impugnato
    🔊
    loro hanno impugnato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo impugnàre

    io avevo impugnato
    🔊
    tu avevi impugnato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva impugnato
    🔊
    noi avevamo impugnato
    🔊
    voi avevate impugnato
    🔊
    loro avevano impugnato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto impugnàre

    io ebbi impugnato
    🔊
    tu avesti impugnato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe impugnato
    🔊
    noi avemmo impugnato
    🔊
    voi aveste impugnato
    🔊
    loro ebbero impugnato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова impugnàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente impugnàre

    io impugni
    🔊
    tu impugni
    🔊
    lui/lei/Lei impugni
    🔊
    noi impugniamo
    🔊
    voi impugniate
    🔊
    loro impugnino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto impugnàre

    io impugnassi
    🔊
    tu impugnassi
    🔊
    lui/lei/Lei impugnasse
    🔊
    noi impugnassimo
    🔊
    voi impugnaste
    🔊
    loro impugnassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato impugnàre

    io abbia impugnato
    🔊
    tu abbia impugnato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia impugnato
    🔊
    noi abbiamo impugnato
    🔊
    voi abbiate impugnato
    🔊
    loro abbiano impugnato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato impugnàre

    io avessi impugnato
    🔊
    tu avessi impugnato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse impugnato
    🔊
    noi avessimo impugnato
    🔊
    voi aveste impugnato
    🔊
    loro avessero impugnato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова impugnàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente impugnàre

    io impugnerei
    🔊
    tu impugneresti
    🔊
    lui/lei/Lei impugnerebbe
    🔊
    noi impugneremmo
    🔊
    voi impugnereste
    🔊
    loro impugnerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato impugnàre

    io avrei impugnato
    🔊
    tu avresti impugnato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe impugnato
    🔊
    noi avremmo impugnato
    🔊
    voi avreste impugnato
    🔊
    loro avrebbero impugnato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова impugnàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo impugnàre

    tu impugna
    🔊
    noi impugniamo
    🔊
    voi impugnate
    🔊

    Congiuntivo impugnàre

    Lei impugni
    🔊
    Che lui/lei impugni
    🔊
    Che loro impugnino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!