В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
La malattia lo ha infievolito. (Dante Alighieri, Divina Commedia)
infievolìre : послаблювати
in|fie|vo|lì|re
: (accento grave)
Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова infievolìre
Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.
|
Tempo semplice
Presente infievolìre |
||
| io | infievolisco |
🔊
|
| tu | infievolisci |
🔊
|
| lui/lei/Lei | infievolisce |
🔊
|
| noi | infievoliamo |
🔊
|
| voi | infievolite |
🔊
|
| loro | infievoliscono |
🔊
|
|
Tempo semplice
Imperfetto infievolìre |
||
| io | infievolivo |
🔊
|
| tu | infievolivi |
🔊
|
| lui/lei/Lei | infievoliva |
🔊
|
| noi | infievolivamo |
🔊
|
| voi | infievolivate |
🔊
|
| loro | infievolivano |
🔊
|
|
Tempo semplice
Futuro semplice infievolìre |
||
| io | infievolirò |
🔊
|
| tu | infievolirai |
🔊
|
| lui/lei/Lei | infievolirà |
🔊
|
| noi | infievoliremo |
🔊
|
| voi | infievolirete |
🔊
|
| loro | infievoliranno |
🔊
|
|
Tempo semplice
Passato remoto infievolìre |
||
| io | infievolii |
🔊
|
| tu | infievolisti |
🔊
|
| lui/lei/Lei | infievolì |
🔊
|
| noi | infievolimmo |
🔊
|
| voi | infievoliste |
🔊
|
| loro | infievolirono |
🔊
|
|
Tempo composto
Futuro anteriore infievolìre |
||
| io | avrò infievolito |
🔊
|
| tu | avrai infievolito |
🔊
|
| lui/lei/Lei | avrà infievolito |
🔊
|
| noi | avremo infievolito |
🔊
|
| voi | avrete infievolito |
🔊
|
| loro | avranno infievolito |
🔊
|
|
Tempo composto
Passato prossimo infievolìre |
||
| io | ho infievolito |
🔊
|
| tu | hai infievolito |
🔊
|
| lui/lei/Lei | ha infievolito |
🔊
|
| noi | abbiamo infievolito |
🔊
|
| voi | avete infievolito |
🔊
|
| loro | hanno infievolito |
🔊
|
|
Tempo composto
Trapassato prossimo infievolìre |
||
| io | avevo infievolito |
🔊
|
| tu | avevi infievolito |
🔊
|
| lui/lei/Lei | aveva infievolito |
🔊
|
| noi | avevamo infievolito |
🔊
|
| voi | avevate infievolito |
🔊
|
| loro | avevano infievolito |
🔊
|
|
Tempo composto
Trapassato remoto infievolìre |
||
| io | ebbi infievolito |
🔊
|
| tu | avesti infievolito |
🔊
|
| lui/lei/Lei | ebbe infievolito |
🔊
|
| noi | avemmo infievolito |
🔊
|
| voi | aveste infievolito |
🔊
|
| loro | ebbero infievolito |
🔊
|
Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова infievolìre
Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.
|
Tempo semplice
Congiuntivo presente infievolìre |
||
| io | infievolisca |
🔊
|
| tu | infievolisca |
🔊
|
| lui/lei/Lei | infievolisca |
🔊
|
| noi | infievoliamo |
🔊
|
| voi | infievoliate |
🔊
|
| loro | infievoliscano |
🔊
|
|
Tempo semplice
Congiuntivo imperfetto infievolìre |
||
| io | infievolissi |
🔊
|
| tu | infievolissi |
🔊
|
| lui/lei/Lei | infievolisse |
🔊
|
| noi | infievolissimo |
🔊
|
| voi | infievoliste |
🔊
|
| loro | infievolissero |
🔊
|
|
Tempo composto
Congiuntivo passato infievolìre |
||
| io | abbia infievolito |
🔊
|
| tu | abbia infievolito |
🔊
|
| lui/lei/Lei | abbia infievolito |
🔊
|
| noi | abbiamo infievolito |
🔊
|
| voi | abbiate infievolito |
🔊
|
| loro | abbiano infievolito |
🔊
|
|
Tempo composto
Congiuntivo trapassato infievolìre |
||
| io | avessi infievolito |
🔊
|
| tu | avessi infievolito |
🔊
|
| lui/lei/Lei | avesse infievolito |
🔊
|
| noi | avessimo infievolito |
🔊
|
| voi | aveste infievolito |
🔊
|
| loro | avessero infievolito |
🔊
|
Умовний спосіб (Condizionale) дієслова infievolìre
Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.
|
Tempo semplice
Condizionale presente infievolìre |
||
| io | infievolirei |
🔊
|
| tu | infievoliresti |
🔊
|
| lui/lei/Lei | infievolirebbe |
🔊
|
| noi | infievoliremmo |
🔊
|
| voi | infievolireste |
🔊
|
| loro | infievolerebbero |
🔊
|
|
Tempo composto
Condizionale passato infievolìre |
||
| io | avrei infievolito |
🔊
|
| tu | avresti infievolito |
🔊
|
| lui/lei/Lei | avrebbe infievolito |
🔊
|
| noi | avremmo infievolito |
🔊
|
| voi | avreste infievolito |
🔊
|
| loro | avrebbero infievolito |
🔊
|
Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова infievolìre
Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.
Imperativo infievolìre |
||
| tu | infievoli |
🔊
|
| noi | infievoliamo |
🔊
|
| voi | infievolite |
🔊
|
Congiuntivo infievolìre |
||
| Lei | infievolisca |
🔊
|
| Che lui/lei | infievolisca |
🔊
|
| Che loro | infievoliscano |
🔊
|
Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!
Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!