🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    È infurbito dal successo. (Alessandro Manzoni, I Promessi Sposi)
    infurbìre : робити хитрішим
    in|fur||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова infurbìre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente infurbìre

    io infurbisco
    🔊
    tu infurbisci
    🔊
    lui/lei/Lei infurbisce
    🔊
    noi infurbiamo
    🔊
    voi infurbite
    🔊
    loro infurbiscono
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto infurbìre

    io infurbivo
    🔊
    tu infurbivi
    🔊
    lui/lei/Lei infurbiva
    🔊
    noi infurbivamo
    🔊
    voi infurbivate
    🔊
    loro infurbivano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice infurbìre

    io infurbirò
    🔊
    tu infurbirai
    🔊
    lui/lei/Lei infurbirà
    🔊
    noi infurbiremo
    🔊
    voi infurbirete
    🔊
    loro infurbiranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto infurbìre

    io infurbii
    🔊
    tu infurbisti
    🔊
    lui/lei/Lei infurbì
    🔊
    noi infurbimmo
    🔊
    voi infurbiste
    🔊
    loro infurbirono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore infurbìre

    io avrò infurbito
    🔊
    tu avrai infurbito
    🔊
    lui/lei/Lei avrà infurbito
    🔊
    noi avremo infurbito
    🔊
    voi avrete infurbito
    🔊
    loro avranno infurbito
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo infurbìre

    io ho infurbito
    🔊
    tu hai infurbito
    🔊
    lui/lei/Lei ha infurbito
    🔊
    noi abbiamo infurbito
    🔊
    voi avete infurbito
    🔊
    loro hanno infurbito
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo infurbìre

    io avevo infurbito
    🔊
    tu avevi infurbito
    🔊
    lui/lei/Lei aveva infurbito
    🔊
    noi avevamo infurbito
    🔊
    voi avevate infurbito
    🔊
    loro avevano infurbito
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto infurbìre

    io ebbi infurbito
    🔊
    tu avesti infurbito
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe infurbito
    🔊
    noi avemmo infurbito
    🔊
    voi aveste infurbito
    🔊
    loro ebbero infurbito
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова infurbìre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente infurbìre

    io infurbisca
    🔊
    tu infurbisca
    🔊
    lui/lei/Lei infurbisca
    🔊
    noi infurbiamo
    🔊
    voi infurbiate
    🔊
    loro infurbiscano
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto infurbìre

    io infurbissi
    🔊
    tu infurbissi
    🔊
    lui/lei/Lei infurbisse
    🔊
    noi infurbissimo
    🔊
    voi infurbiste
    🔊
    loro infurbissero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato infurbìre

    io abbia infurbito
    🔊
    tu abbia infurbito
    🔊
    lui/lei/Lei abbia infurbito
    🔊
    noi abbiamo infurbito
    🔊
    voi abbiate infurbito
    🔊
    loro abbiano infurbito
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato infurbìre

    io avessi infurbito
    🔊
    tu avessi infurbito
    🔊
    lui/lei/Lei avesse infurbito
    🔊
    noi avessimo infurbito
    🔊
    voi aveste infurbito
    🔊
    loro avessero infurbito
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова infurbìre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente infurbìre

    io infurbirei
    🔊
    tu infurbiresti
    🔊
    lui/lei/Lei infurbirebbe
    🔊
    noi infurbiremmo
    🔊
    voi infurbireste
    🔊
    loro infurberebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato infurbìre

    io avrei infurbito
    🔊
    tu avresti infurbito
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe infurbito
    🔊
    noi avremmo infurbito
    🔊
    voi avreste infurbito
    🔊
    loro avrebbero infurbito
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова infurbìre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo infurbìre

    tu infurbi
    🔊
    noi infurbiamo
    🔊
    voi infurbite
    🔊

    Congiuntivo infurbìre

    Lei infurbisca
    🔊
    Che lui/lei infurbisca
    🔊
    Che loro infurbiscano
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!