🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    È insolentito contro l’autorità senza paura. (Alessandro Manzoni, I Promessi Sposi)
    insolentìre : бути грубим
    in|so|len||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова insolentìre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente insolentìre

    io insolentisco
    🔊
    tu insolentisci
    🔊
    lui/lei/Lei insolentisce
    🔊
    noi insolentiamo
    🔊
    voi insolentite
    🔊
    loro insolentiscono
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto insolentìre

    io insolentivo
    🔊
    tu insolentivi
    🔊
    lui/lei/Lei insolentiva
    🔊
    noi insolentivamo
    🔊
    voi insolentivate
    🔊
    loro insolentivano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice insolentìre

    io insolentirò
    🔊
    tu insolentirai
    🔊
    lui/lei/Lei insolentirà
    🔊
    noi insolentiremo
    🔊
    voi insolentirete
    🔊
    loro insolentiranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto insolentìre

    io insolentii
    🔊
    tu insolentisti
    🔊
    lui/lei/Lei insolentì
    🔊
    noi insolentimmo
    🔊
    voi insolentiste
    🔊
    loro insolentirono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore insolentìre

    io avrò insolentito
    🔊
    tu avrai insolentito
    🔊
    lui/lei/Lei avrà insolentito
    🔊
    noi avremo insolentito
    🔊
    voi avrete insolentito
    🔊
    loro avranno insolentito
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo insolentìre

    io ho insolentito
    🔊
    tu hai insolentito
    🔊
    lui/lei/Lei ha insolentito
    🔊
    noi abbiamo insolentito
    🔊
    voi avete insolentito
    🔊
    loro hanno insolentito
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo insolentìre

    io avevo insolentito
    🔊
    tu avevi insolentito
    🔊
    lui/lei/Lei aveva insolentito
    🔊
    noi avevamo insolentito
    🔊
    voi avevate insolentito
    🔊
    loro avevano insolentito
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto insolentìre

    io ebbi insolentito
    🔊
    tu avesti insolentito
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe insolentito
    🔊
    noi avemmo insolentito
    🔊
    voi aveste insolentito
    🔊
    loro ebbero insolentito
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова insolentìre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente insolentìre

    io insolentisca
    🔊
    tu insolentisca
    🔊
    lui/lei/Lei insolentisca
    🔊
    noi insolentiamo
    🔊
    voi insolentiate
    🔊
    loro insolentiscano
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto insolentìre

    io insolentissi
    🔊
    tu insolentissi
    🔊
    lui/lei/Lei insolentisse
    🔊
    noi insolentissimo
    🔊
    voi insolentiste
    🔊
    loro insolentissero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato insolentìre

    io abbia insolentito
    🔊
    tu abbia insolentito
    🔊
    lui/lei/Lei abbia insolentito
    🔊
    noi abbiamo insolentito
    🔊
    voi abbiate insolentito
    🔊
    loro abbiano insolentito
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato insolentìre

    io avessi insolentito
    🔊
    tu avessi insolentito
    🔊
    lui/lei/Lei avesse insolentito
    🔊
    noi avessimo insolentito
    🔊
    voi aveste insolentito
    🔊
    loro avessero insolentito
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова insolentìre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente insolentìre

    io insolentirei
    🔊
    tu insolentiresti
    🔊
    lui/lei/Lei insolentirebbe
    🔊
    noi insolentiremmo
    🔊
    voi insolentireste
    🔊
    loro insolenterebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato insolentìre

    io avrei insolentito
    🔊
    tu avresti insolentito
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe insolentito
    🔊
    noi avremmo insolentito
    🔊
    voi avreste insolentito
    🔊
    loro avrebbero insolentito
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова insolentìre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo insolentìre

    tu insolenti
    🔊
    noi insolentiamo
    🔊
    voi insolentite
    🔊

    Congiuntivo insolentìre

    Lei insolentisca
    🔊
    Che lui/lei insolentisca
    🔊
    Che loro insolentiscano
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!