🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Si sono insorti contro le ingiustizie. (Luigi Pirandello, Il Fu Mattia Pascal)
    verbo irregolare
    insórgere : виникати
    in|sór|ge|re : (accento acuto)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова insórgere

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente insórgere

    io insorgo
    🔊
    tu insorgi
    🔊
    lui/lei/Lei insorge
    🔊
    noi insorgiamo
    🔊
    voi insorgete
    🔊
    loro insorgono
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto insórgere

    io insorgevo
    🔊
    tu insorgevi
    🔊
    lui/lei/Lei insorgeva
    🔊
    noi insorgevamo
    🔊
    voi insorgevate
    🔊
    loro insorgevano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice insórgere

    io insorgerò
    🔊
    tu insorgerai
    🔊
    lui/lei/Lei insorgerà
    🔊
    noi insorgeremo
    🔊
    voi insorgerete
    🔊
    loro insorgeranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto insórgere

    io insorsi
    🔊
    tu insorgesti
    🔊
    lui/lei/Lei insorse
    🔊
    noi insorgemmo
    🔊
    voi insorgeste
    🔊
    loro insorsero
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore insórgere

    io sarò insorto(a)
    🔊
    tu sarai insorto(a)
    🔊
    lui/lei/Lei sarà insorto(a)
    🔊
    noi saremo insorti(e)
    🔊
    voi sarete insorti(e)
    🔊
    loro saranno insorti(e)
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo insórgere

    io sono insorto(a)
    🔊
    tu sei insorto(a)
    🔊
    lui/lei/Lei è insorto(a)
    🔊
    noi siamo insorti(e)
    🔊
    voi siete insorti(e)
    🔊
    loro sono insorti(e)
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo insórgere

    io ero insorto(a)
    🔊
    tu eri insorto(a)
    🔊
    lui/lei/Lei era insorto(a)
    🔊
    noi eravamo insorti(e)
    🔊
    voi eravate insorti(e)
    🔊
    loro erano insorti(e)
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto insórgere

    io fui insorto(a)
    🔊
    tu fosti insorto(a)
    🔊
    lui/lei/Lei fu insorto(a)
    🔊
    noi fummo insorti(e)
    🔊
    voi foste insorti(e)
    🔊
    loro furono insorti(e)
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова insórgere

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente insórgere

    io insorga
    🔊
    tu insorga
    🔊
    lui/lei/Lei insorga
    🔊
    noi insorgiamo
    🔊
    voi insorgiate
    🔊
    loro insorgano
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto insórgere

    io insorgessi
    🔊
    tu insorgessi
    🔊
    lui/lei/Lei insorgesse
    🔊
    noi insorgessimo
    🔊
    voi insorgeste
    🔊
    loro insorgessero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato insórgere

    io sia insorto(a)
    🔊
    tu sia insorto(a)
    🔊
    lui/lei/Lei sia insorto(a)
    🔊
    noi siamo insorti(e)
    🔊
    voi siate insorti(e)
    🔊
    loro siano insorti(e)
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato insórgere

    io fossi insorto(a)
    🔊
    tu fossi insorto(a)
    🔊
    lui/lei/Lei fosse insorto(a)
    🔊
    noi fossimo insorti(e)
    🔊
    voi foste insorti(e)
    🔊
    loro fossero insorti(e)
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова insórgere

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente insórgere

    io insorgerei
    🔊
    tu insorgeresti
    🔊
    lui/lei/Lei insorgerebbe
    🔊
    noi insorgeremmo
    🔊
    voi insorgereste
    🔊
    loro insorgerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato insórgere

    io sarei insorto(a)
    🔊
    tu saresti insorto(a)
    🔊
    lui/lei/Lei sarebbe insorto(a)
    🔊
    noi saremmo insorti(e)
    🔊
    voi sareste insorti(e)
    🔊
    loro sarebbero insorti(e)
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова insórgere

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo insórgere

    tu insorgi
    🔊
    noi insorgiamo
    🔊
    voi insorgete
    🔊

    Congiuntivo insórgere

    Lei insorga
    🔊
    Che lui/lei insorga
    🔊
    Che loro insorgano
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!