🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha intentato una causa legale. (Giosuè Carducci, Odi Barbare)
    intentàre : намагатися
    in|ten||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова intentàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente intentàre

    io intento
    🔊
    tu intenti
    🔊
    lui/lei/Lei intenta
    🔊
    noi intentiamo
    🔊
    voi intentate
    🔊
    loro intentano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto intentàre

    io intentavo
    🔊
    tu intentavi
    🔊
    lui/lei/Lei intentava
    🔊
    noi intentavamo
    🔊
    voi intentavate
    🔊
    loro intentavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice intentàre

    io intenterò
    🔊
    tu intenterai
    🔊
    lui/lei/Lei intenterà
    🔊
    noi intenteremo
    🔊
    voi intenterete
    🔊
    loro intenteranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto intentàre

    io intentai
    🔊
    tu intentasti
    🔊
    lui/lei/Lei intentò
    🔊
    noi intentammo
    🔊
    voi intentaste
    🔊
    loro intentarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore intentàre

    io avrò intentato
    🔊
    tu avrai intentato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà intentato
    🔊
    noi avremo intentato
    🔊
    voi avrete intentato
    🔊
    loro avranno intentato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo intentàre

    io ho intentato
    🔊
    tu hai intentato
    🔊
    lui/lei/Lei ha intentato
    🔊
    noi abbiamo intentato
    🔊
    voi avete intentato
    🔊
    loro hanno intentato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo intentàre

    io avevo intentato
    🔊
    tu avevi intentato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva intentato
    🔊
    noi avevamo intentato
    🔊
    voi avevate intentato
    🔊
    loro avevano intentato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto intentàre

    io ebbi intentato
    🔊
    tu avesti intentato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe intentato
    🔊
    noi avemmo intentato
    🔊
    voi aveste intentato
    🔊
    loro ebbero intentato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова intentàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente intentàre

    io intenti
    🔊
    tu intenti
    🔊
    lui/lei/Lei intenti
    🔊
    noi intentiamo
    🔊
    voi intentiate
    🔊
    loro intentino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto intentàre

    io intentassi
    🔊
    tu intentassi
    🔊
    lui/lei/Lei intentasse
    🔊
    noi intentassimo
    🔊
    voi intentaste
    🔊
    loro intentassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato intentàre

    io abbia intentato
    🔊
    tu abbia intentato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia intentato
    🔊
    noi abbiamo intentato
    🔊
    voi abbiate intentato
    🔊
    loro abbiano intentato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato intentàre

    io avessi intentato
    🔊
    tu avessi intentato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse intentato
    🔊
    noi avessimo intentato
    🔊
    voi aveste intentato
    🔊
    loro avessero intentato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова intentàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente intentàre

    io intenterei
    🔊
    tu intenteresti
    🔊
    lui/lei/Lei intenterebbe
    🔊
    noi intenteremmo
    🔊
    voi intentereste
    🔊
    loro intenterebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato intentàre

    io avrei intentato
    🔊
    tu avresti intentato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe intentato
    🔊
    noi avremmo intentato
    🔊
    voi avreste intentato
    🔊
    loro avrebbero intentato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова intentàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo intentàre

    tu intenta
    🔊
    noi intentiamo
    🔊
    voi intentate
    🔊

    Congiuntivo intentàre

    Lei intenti
    🔊
    Che lui/lei intenti
    🔊
    Che loro intentino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!