В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
Ha interpellato l’esperto. (Giosuè Carducci, Odi Barbare)
interpellàre : питати
in|ter|pel|là|re
: (accento grave)
Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова interpellàre
Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.
|
Tempo semplice
Presente interpellàre |
||
| io | interpello |
🔊
|
| tu | interpelli |
🔊
|
| lui/lei/Lei | interpella |
🔊
|
| noi | interpelliamo |
🔊
|
| voi | interpellate |
🔊
|
| loro | interpellano |
🔊
|
|
Tempo semplice
Imperfetto interpellàre |
||
| io | interpellavo |
🔊
|
| tu | interpellavi |
🔊
|
| lui/lei/Lei | interpellava |
🔊
|
| noi | interpellavamo |
🔊
|
| voi | interpellavate |
🔊
|
| loro | interpellavano |
🔊
|
|
Tempo semplice
Futuro semplice interpellàre |
||
| io | interpellerò |
🔊
|
| tu | interpellerai |
🔊
|
| lui/lei/Lei | interpellerà |
🔊
|
| noi | interpelleremo |
🔊
|
| voi | interpellerete |
🔊
|
| loro | interpelleranno |
🔊
|
|
Tempo semplice
Passato remoto interpellàre |
||
| io | interpellai |
🔊
|
| tu | interpellasti |
🔊
|
| lui/lei/Lei | interpellò |
🔊
|
| noi | interpellammo |
🔊
|
| voi | interpellaste |
🔊
|
| loro | interpellarono |
🔊
|
|
Tempo composto
Futuro anteriore interpellàre |
||
| io | avrò interpellato |
🔊
|
| tu | avrai interpellato |
🔊
|
| lui/lei/Lei | avrà interpellato |
🔊
|
| noi | avremo interpellato |
🔊
|
| voi | avrete interpellato |
🔊
|
| loro | avranno interpellato |
🔊
|
|
Tempo composto
Passato prossimo interpellàre |
||
| io | ho interpellato |
🔊
|
| tu | hai interpellato |
🔊
|
| lui/lei/Lei | ha interpellato |
🔊
|
| noi | abbiamo interpellato |
🔊
|
| voi | avete interpellato |
🔊
|
| loro | hanno interpellato |
🔊
|
|
Tempo composto
Trapassato prossimo interpellàre |
||
| io | avevo interpellato |
🔊
|
| tu | avevi interpellato |
🔊
|
| lui/lei/Lei | aveva interpellato |
🔊
|
| noi | avevamo interpellato |
🔊
|
| voi | avevate interpellato |
🔊
|
| loro | avevano interpellato |
🔊
|
|
Tempo composto
Trapassato remoto interpellàre |
||
| io | ebbi interpellato |
🔊
|
| tu | avesti interpellato |
🔊
|
| lui/lei/Lei | ebbe interpellato |
🔊
|
| noi | avemmo interpellato |
🔊
|
| voi | aveste interpellato |
🔊
|
| loro | ebbero interpellato |
🔊
|
Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова interpellàre
Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.
|
Tempo semplice
Congiuntivo presente interpellàre |
||
| io | interpelli |
🔊
|
| tu | interpelli |
🔊
|
| lui/lei/Lei | interpelli |
🔊
|
| noi | interpelliamo |
🔊
|
| voi | interpelliate |
🔊
|
| loro | interpellino |
🔊
|
|
Tempo semplice
Congiuntivo imperfetto interpellàre |
||
| io | interpellassi |
🔊
|
| tu | interpellassi |
🔊
|
| lui/lei/Lei | interpellasse |
🔊
|
| noi | interpellassimo |
🔊
|
| voi | interpellaste |
🔊
|
| loro | interpellassero |
🔊
|
|
Tempo composto
Congiuntivo passato interpellàre |
||
| io | abbia interpellato |
🔊
|
| tu | abbia interpellato |
🔊
|
| lui/lei/Lei | abbia interpellato |
🔊
|
| noi | abbiamo interpellato |
🔊
|
| voi | abbiate interpellato |
🔊
|
| loro | abbiano interpellato |
🔊
|
|
Tempo composto
Congiuntivo trapassato interpellàre |
||
| io | avessi interpellato |
🔊
|
| tu | avessi interpellato |
🔊
|
| lui/lei/Lei | avesse interpellato |
🔊
|
| noi | avessimo interpellato |
🔊
|
| voi | aveste interpellato |
🔊
|
| loro | avessero interpellato |
🔊
|
Умовний спосіб (Condizionale) дієслова interpellàre
Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.
|
Tempo semplice
Condizionale presente interpellàre |
||
| io | interpellerei |
🔊
|
| tu | interpelleresti |
🔊
|
| lui/lei/Lei | interpellerebbe |
🔊
|
| noi | interpelleremmo |
🔊
|
| voi | interpellereste |
🔊
|
| loro | interpellerebbero |
🔊
|
|
Tempo composto
Condizionale passato interpellàre |
||
| io | avrei interpellato |
🔊
|
| tu | avresti interpellato |
🔊
|
| lui/lei/Lei | avrebbe interpellato |
🔊
|
| noi | avremmo interpellato |
🔊
|
| voi | avreste interpellato |
🔊
|
| loro | avrebbero interpellato |
🔊
|
Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова interpellàre
Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.
Imperativo interpellàre |
||
| tu | interpella |
🔊
|
| noi | interpelliamo |
🔊
|
| voi | interpellate |
🔊
|
Congiuntivo interpellàre |
||
| Lei | interpelli |
🔊
|
| Che lui/lei | interpelli |
🔊
|
| Che loro | interpellino |
🔊
|
Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!
Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!