🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Hanno intestato il documento a nome del cliente. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    intestàre : приписувати
    in|te|stà|re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова intestàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente intestàre

    io intesto
    🔊
    tu intesti
    🔊
    lui/lei/Lei intesta
    🔊
    noi intestiamo
    🔊
    voi intestate
    🔊
    loro intestano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto intestàre

    io intestavo
    🔊
    tu intestavi
    🔊
    lui/lei/Lei intestava
    🔊
    noi intestavamo
    🔊
    voi intestavate
    🔊
    loro intestavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice intestàre

    io intesterò
    🔊
    tu intesterai
    🔊
    lui/lei/Lei intesterà
    🔊
    noi intesteremo
    🔊
    voi intesterete
    🔊
    loro intesteranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto intestàre

    io intestai
    🔊
    tu intestasti
    🔊
    lui/lei/Lei intestò
    🔊
    noi intestammo
    🔊
    voi intestaste
    🔊
    loro intestarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore intestàre

    io avrò intestato
    🔊
    tu avrai intestato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà intestato
    🔊
    noi avremo intestato
    🔊
    voi avrete intestato
    🔊
    loro avranno intestato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo intestàre

    io ho intestato
    🔊
    tu hai intestato
    🔊
    lui/lei/Lei ha intestato
    🔊
    noi abbiamo intestato
    🔊
    voi avete intestato
    🔊
    loro hanno intestato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo intestàre

    io avevo intestato
    🔊
    tu avevi intestato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva intestato
    🔊
    noi avevamo intestato
    🔊
    voi avevate intestato
    🔊
    loro avevano intestato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto intestàre

    io ebbi intestato
    🔊
    tu avesti intestato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe intestato
    🔊
    noi avemmo intestato
    🔊
    voi aveste intestato
    🔊
    loro ebbero intestato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова intestàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente intestàre

    io intesti
    🔊
    tu intesti
    🔊
    lui/lei/Lei intesti
    🔊
    noi intestiamo
    🔊
    voi intestiate
    🔊
    loro intestino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto intestàre

    io intestassi
    🔊
    tu intestassi
    🔊
    lui/lei/Lei intestasse
    🔊
    noi intestassimo
    🔊
    voi intestaste
    🔊
    loro intestassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato intestàre

    io abbia intestato
    🔊
    tu abbia intestato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia intestato
    🔊
    noi abbiamo intestato
    🔊
    voi abbiate intestato
    🔊
    loro abbiano intestato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato intestàre

    io avessi intestato
    🔊
    tu avessi intestato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse intestato
    🔊
    noi avessimo intestato
    🔊
    voi aveste intestato
    🔊
    loro avessero intestato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова intestàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente intestàre

    io intesterei
    🔊
    tu intesteresti
    🔊
    lui/lei/Lei intesterebbe
    🔊
    noi intesteremmo
    🔊
    voi intestereste
    🔊
    loro intesterebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato intestàre

    io avrei intestato
    🔊
    tu avresti intestato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe intestato
    🔊
    noi avremmo intestato
    🔊
    voi avreste intestato
    🔊
    loro avrebbero intestato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова intestàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo intestàre

    tu intesta
    🔊
    noi intestiamo
    🔊
    voi intestate
    🔊

    Congiuntivo intestàre

    Lei intesti
    🔊
    Che lui/lei intesti
    🔊
    Che loro intestino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!