🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha intitolato il libro alla sua musa. (Alessandro Manzoni, I Promessi Sposi)
    intitolàre : називати
    in|ti|to||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова intitolàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente intitolàre

    io intitolo
    🔊
    tu intitoli
    🔊
    lui/lei/Lei intitola
    🔊
    noi intitoliamo
    🔊
    voi intitolate
    🔊
    loro intitolano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto intitolàre

    io intitolavo
    🔊
    tu intitolavi
    🔊
    lui/lei/Lei intitolava
    🔊
    noi intitolavamo
    🔊
    voi intitolavate
    🔊
    loro intitolavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice intitolàre

    io intitolerò
    🔊
    tu intitolerai
    🔊
    lui/lei/Lei intitolerà
    🔊
    noi intitoleremo
    🔊
    voi intitolerete
    🔊
    loro intitoleranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto intitolàre

    io intitolai
    🔊
    tu intitolasti
    🔊
    lui/lei/Lei intitolò
    🔊
    noi intitolammo
    🔊
    voi intitolaste
    🔊
    loro intitolarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore intitolàre

    io avrò intitolato
    🔊
    tu avrai intitolato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà intitolato
    🔊
    noi avremo intitolato
    🔊
    voi avrete intitolato
    🔊
    loro avranno intitolato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo intitolàre

    io ho intitolato
    🔊
    tu hai intitolato
    🔊
    lui/lei/Lei ha intitolato
    🔊
    noi abbiamo intitolato
    🔊
    voi avete intitolato
    🔊
    loro hanno intitolato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo intitolàre

    io avevo intitolato
    🔊
    tu avevi intitolato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva intitolato
    🔊
    noi avevamo intitolato
    🔊
    voi avevate intitolato
    🔊
    loro avevano intitolato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto intitolàre

    io ebbi intitolato
    🔊
    tu avesti intitolato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe intitolato
    🔊
    noi avemmo intitolato
    🔊
    voi aveste intitolato
    🔊
    loro ebbero intitolato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова intitolàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente intitolàre

    io intitoli
    🔊
    tu intitoli
    🔊
    lui/lei/Lei intitoli
    🔊
    noi intitoliamo
    🔊
    voi intitoliate
    🔊
    loro intitolino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto intitolàre

    io intitolassi
    🔊
    tu intitolassi
    🔊
    lui/lei/Lei intitolasse
    🔊
    noi intitolassimo
    🔊
    voi intitolaste
    🔊
    loro intitolassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato intitolàre

    io abbia intitolato
    🔊
    tu abbia intitolato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia intitolato
    🔊
    noi abbiamo intitolato
    🔊
    voi abbiate intitolato
    🔊
    loro abbiano intitolato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato intitolàre

    io avessi intitolato
    🔊
    tu avessi intitolato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse intitolato
    🔊
    noi avessimo intitolato
    🔊
    voi aveste intitolato
    🔊
    loro avessero intitolato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова intitolàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente intitolàre

    io intitolerei
    🔊
    tu intitoleresti
    🔊
    lui/lei/Lei intitolerebbe
    🔊
    noi intitoleremmo
    🔊
    voi intitolereste
    🔊
    loro intitolerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato intitolàre

    io avrei intitolato
    🔊
    tu avresti intitolato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe intitolato
    🔊
    noi avremmo intitolato
    🔊
    voi avreste intitolato
    🔊
    loro avrebbero intitolato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова intitolàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo intitolàre

    tu intitola
    🔊
    noi intitoliamo
    🔊
    voi intitolate
    🔊

    Congiuntivo intitolàre

    Lei intitoli
    🔊
    Che lui/lei intitoli
    🔊
    Che loro intitolino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!