🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    La storia ha intrigato molti lettori. (Luigi Pirandello, Il Fu Mattia Pascal)
    intrigàre : зацікавлювати
    in|tri||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова intrigàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente intrigàre

    io intrigo
    🔊
    tu intrighi
    🔊
    lui/lei/Lei intriga
    🔊
    noi intrighiamo
    🔊
    voi intrigate
    🔊
    loro intrigano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto intrigàre

    io intrigavo
    🔊
    tu intrigavi
    🔊
    lui/lei/Lei intrigava
    🔊
    noi intrigavamo
    🔊
    voi intrigavate
    🔊
    loro intrigavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice intrigàre

    io intrigherò
    🔊
    tu intrigherai
    🔊
    lui/lei/Lei intrigherà
    🔊
    noi intrigheremo
    🔊
    voi intrigherete
    🔊
    loro intrigheranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto intrigàre

    io intrigai
    🔊
    tu intrigasti
    🔊
    lui/lei/Lei intrigò
    🔊
    noi intrigammo
    🔊
    voi intrigaste
    🔊
    loro intrigarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore intrigàre

    io avrò intrigato
    🔊
    tu avrai intrigato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà intrigato
    🔊
    noi avremo intrigato
    🔊
    voi avrete intrigato
    🔊
    loro avranno intrigato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo intrigàre

    io ho intrigato
    🔊
    tu hai intrigato
    🔊
    lui/lei/Lei ha intrigato
    🔊
    noi abbiamo intrigato
    🔊
    voi avete intrigato
    🔊
    loro hanno intrigato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo intrigàre

    io avevo intrigato
    🔊
    tu avevi intrigato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva intrigato
    🔊
    noi avevamo intrigato
    🔊
    voi avevate intrigato
    🔊
    loro avevano intrigato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto intrigàre

    io ebbi intrigato
    🔊
    tu avesti intrigato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe intrigato
    🔊
    noi avemmo intrigato
    🔊
    voi aveste intrigato
    🔊
    loro ebbero intrigato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова intrigàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente intrigàre

    io intrighi
    🔊
    tu intrighi
    🔊
    lui/lei/Lei intrighi
    🔊
    noi intrighiamo
    🔊
    voi intrighiate
    🔊
    loro intrighino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto intrigàre

    io intrigassi
    🔊
    tu intrigassi
    🔊
    lui/lei/Lei intrigasse
    🔊
    noi intrigassimo
    🔊
    voi intrigaste
    🔊
    loro intrigassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato intrigàre

    io abbia intrigato
    🔊
    tu abbia intrigato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia intrigato
    🔊
    noi abbiamo intrigato
    🔊
    voi abbiate intrigato
    🔊
    loro abbiano intrigato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato intrigàre

    io avessi intrigato
    🔊
    tu avessi intrigato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse intrigato
    🔊
    noi avessimo intrigato
    🔊
    voi aveste intrigato
    🔊
    loro avessero intrigato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова intrigàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente intrigàre

    io intrigherei
    🔊
    tu intrigheresti
    🔊
    lui/lei/Lei intrigherebbe
    🔊
    noi intrigheremmo
    🔊
    voi intrighereste
    🔊
    loro intrigherebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato intrigàre

    io avrei intrigato
    🔊
    tu avresti intrigato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe intrigato
    🔊
    noi avremmo intrigato
    🔊
    voi avreste intrigato
    🔊
    loro avrebbero intrigato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова intrigàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo intrigàre

    tu intriga
    🔊
    noi intrighiamo
    🔊
    voi intrigate
    🔊

    Congiuntivo intrigàre

    Lei intrighi
    🔊
    Che lui/lei intrighi
    🔊
    Che loro intrighino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!