🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha investigato sul caso. (Giosuè Carducci, Odi Barbare)
    investigàre : досліджувати
    in|ve|sti||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова investigàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente investigàre

    io investigo
    🔊
    tu investighi
    🔊
    lui/lei/Lei investiga
    🔊
    noi investighiamo
    🔊
    voi investigate
    🔊
    loro investigano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto investigàre

    io investigavo
    🔊
    tu investigavi
    🔊
    lui/lei/Lei investigava
    🔊
    noi investigavamo
    🔊
    voi investigavate
    🔊
    loro investigavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice investigàre

    io investigherò
    🔊
    tu investigherai
    🔊
    lui/lei/Lei investigherà
    🔊
    noi investigheremo
    🔊
    voi investigherete
    🔊
    loro investigheranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto investigàre

    io investigai
    🔊
    tu investigasti
    🔊
    lui/lei/Lei investigò
    🔊
    noi investigammo
    🔊
    voi investigaste
    🔊
    loro investigarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore investigàre

    io avrò investigato
    🔊
    tu avrai investigato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà investigato
    🔊
    noi avremo investigato
    🔊
    voi avrete investigato
    🔊
    loro avranno investigato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo investigàre

    io ho investigato
    🔊
    tu hai investigato
    🔊
    lui/lei/Lei ha investigato
    🔊
    noi abbiamo investigato
    🔊
    voi avete investigato
    🔊
    loro hanno investigato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo investigàre

    io avevo investigato
    🔊
    tu avevi investigato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva investigato
    🔊
    noi avevamo investigato
    🔊
    voi avevate investigato
    🔊
    loro avevano investigato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto investigàre

    io ebbi investigato
    🔊
    tu avesti investigato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe investigato
    🔊
    noi avemmo investigato
    🔊
    voi aveste investigato
    🔊
    loro ebbero investigato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова investigàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente investigàre

    io investighi
    🔊
    tu investighi
    🔊
    lui/lei/Lei investighi
    🔊
    noi investighiamo
    🔊
    voi investighiate
    🔊
    loro investighino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto investigàre

    io investigassi
    🔊
    tu investigassi
    🔊
    lui/lei/Lei investigasse
    🔊
    noi investigassimo
    🔊
    voi investigaste
    🔊
    loro investigassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato investigàre

    io abbia investigato
    🔊
    tu abbia investigato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia investigato
    🔊
    noi abbiamo investigato
    🔊
    voi abbiate investigato
    🔊
    loro abbiano investigato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato investigàre

    io avessi investigato
    🔊
    tu avessi investigato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse investigato
    🔊
    noi avessimo investigato
    🔊
    voi aveste investigato
    🔊
    loro avessero investigato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова investigàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente investigàre

    io investigherei
    🔊
    tu investigheresti
    🔊
    lui/lei/Lei investigherebbe
    🔊
    noi investigheremmo
    🔊
    voi investighereste
    🔊
    loro investigherebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato investigàre

    io avrei investigato
    🔊
    tu avresti investigato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe investigato
    🔊
    noi avremmo investigato
    🔊
    voi avreste investigato
    🔊
    loro avrebbero investigato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова investigàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo investigàre

    tu investiga
    🔊
    noi investighiamo
    🔊
    voi investigate
    🔊

    Congiuntivo investigàre

    Lei investighi
    🔊
    Che lui/lei investighi
    🔊
    Che loro investighino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!