🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha invitato tutti i suoi amici alla festa. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    invitàre : запрошувати
    in|vi||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова invitàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente invitàre

    io invito
    🔊
    tu inviti
    🔊
    lui/lei/Lei invita
    🔊
    noi invitiamo
    🔊
    voi invitate
    🔊
    loro invitano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto invitàre

    io invitavo
    🔊
    tu invitavi
    🔊
    lui/lei/Lei invitava
    🔊
    noi invitavamo
    🔊
    voi invitavate
    🔊
    loro invitavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice invitàre

    io inviterò
    🔊
    tu inviterai
    🔊
    lui/lei/Lei inviterà
    🔊
    noi inviteremo
    🔊
    voi inviterete
    🔊
    loro inviteranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto invitàre

    io invitai
    🔊
    tu invitasti
    🔊
    lui/lei/Lei invitò
    🔊
    noi invitammo
    🔊
    voi invitaste
    🔊
    loro invitarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore invitàre

    io avrò invitato
    🔊
    tu avrai invitato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà invitato
    🔊
    noi avremo invitato
    🔊
    voi avrete invitato
    🔊
    loro avranno invitato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo invitàre

    io ho invitato
    🔊
    tu hai invitato
    🔊
    lui/lei/Lei ha invitato
    🔊
    noi abbiamo invitato
    🔊
    voi avete invitato
    🔊
    loro hanno invitato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo invitàre

    io avevo invitato
    🔊
    tu avevi invitato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva invitato
    🔊
    noi avevamo invitato
    🔊
    voi avevate invitato
    🔊
    loro avevano invitato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto invitàre

    io ebbi invitato
    🔊
    tu avesti invitato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe invitato
    🔊
    noi avemmo invitato
    🔊
    voi aveste invitato
    🔊
    loro ebbero invitato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова invitàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente invitàre

    io inviti
    🔊
    tu inviti
    🔊
    lui/lei/Lei inviti
    🔊
    noi invitiamo
    🔊
    voi invitiate
    🔊
    loro invitino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto invitàre

    io invitassi
    🔊
    tu invitassi
    🔊
    lui/lei/Lei invitasse
    🔊
    noi invitassimo
    🔊
    voi invitaste
    🔊
    loro invitassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato invitàre

    io abbia invitato
    🔊
    tu abbia invitato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia invitato
    🔊
    noi abbiamo invitato
    🔊
    voi abbiate invitato
    🔊
    loro abbiano invitato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato invitàre

    io avessi invitato
    🔊
    tu avessi invitato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse invitato
    🔊
    noi avessimo invitato
    🔊
    voi aveste invitato
    🔊
    loro avessero invitato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова invitàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente invitàre

    io inviterei
    🔊
    tu inviteresti
    🔊
    lui/lei/Lei inviterebbe
    🔊
    noi inviteremmo
    🔊
    voi invitereste
    🔊
    loro inviterebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato invitàre

    io avrei invitato
    🔊
    tu avresti invitato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe invitato
    🔊
    noi avremmo invitato
    🔊
    voi avreste invitato
    🔊
    loro avrebbero invitato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова invitàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo invitàre

    tu invita
    🔊
    noi invitiamo
    🔊
    voi invitate
    🔊

    Congiuntivo invitàre

    Lei inviti
    🔊
    Che lui/lei inviti
    🔊
    Che loro invitino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!