🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Hanno invocato l’aiuto divino. (Giosuè Carducci, Odi Barbare)
    invocàre : закликати
    in|vo||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова invocàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente invocàre

    io invoco
    🔊
    tu invochi
    🔊
    lui/lei/Lei invoca
    🔊
    noi invochiamo
    🔊
    voi invocate
    🔊
    loro invocano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto invocàre

    io invocavo
    🔊
    tu invocavi
    🔊
    lui/lei/Lei invocava
    🔊
    noi invocavamo
    🔊
    voi invocavate
    🔊
    loro invocavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice invocàre

    io invocherò
    🔊
    tu invocherai
    🔊
    lui/lei/Lei invocherà
    🔊
    noi invocheremo
    🔊
    voi invocherete
    🔊
    loro invocheranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto invocàre

    io invocai
    🔊
    tu invocasti
    🔊
    lui/lei/Lei invocò
    🔊
    noi invocammo
    🔊
    voi invocaste
    🔊
    loro invocarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore invocàre

    io avrò invocato
    🔊
    tu avrai invocato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà invocato
    🔊
    noi avremo invocato
    🔊
    voi avrete invocato
    🔊
    loro avranno invocato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo invocàre

    io ho invocato
    🔊
    tu hai invocato
    🔊
    lui/lei/Lei ha invocato
    🔊
    noi abbiamo invocato
    🔊
    voi avete invocato
    🔊
    loro hanno invocato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo invocàre

    io avevo invocato
    🔊
    tu avevi invocato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva invocato
    🔊
    noi avevamo invocato
    🔊
    voi avevate invocato
    🔊
    loro avevano invocato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto invocàre

    io ebbi invocato
    🔊
    tu avesti invocato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe invocato
    🔊
    noi avemmo invocato
    🔊
    voi aveste invocato
    🔊
    loro ebbero invocato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова invocàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente invocàre

    io invochi
    🔊
    tu invochi
    🔊
    lui/lei/Lei invochi
    🔊
    noi invochiamo
    🔊
    voi invochiate
    🔊
    loro invochino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto invocàre

    io invocassi
    🔊
    tu invocassi
    🔊
    lui/lei/Lei invocasse
    🔊
    noi invocassimo
    🔊
    voi invocaste
    🔊
    loro invocassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato invocàre

    io abbia invocato
    🔊
    tu abbia invocato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia invocato
    🔊
    noi abbiamo invocato
    🔊
    voi abbiate invocato
    🔊
    loro abbiano invocato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato invocàre

    io avessi invocato
    🔊
    tu avessi invocato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse invocato
    🔊
    noi avessimo invocato
    🔊
    voi aveste invocato
    🔊
    loro avessero invocato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова invocàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente invocàre

    io invocherei
    🔊
    tu invocheresti
    🔊
    lui/lei/Lei invocherebbe
    🔊
    noi invocheremmo
    🔊
    voi invochereste
    🔊
    loro invocherebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato invocàre

    io avrei invocato
    🔊
    tu avresti invocato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe invocato
    🔊
    noi avremmo invocato
    🔊
    voi avreste invocato
    🔊
    loro avrebbero invocato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова invocàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo invocàre

    tu invoca
    🔊
    noi invochiamo
    🔊
    voi invocate
    🔊

    Congiuntivo invocàre

    Lei invochi
    🔊
    Che lui/lei invochi
    🔊
    Che loro invochino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!