🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    La situazione ha inzotichito l’atmosfera. (Giosuè Carducci, Odi Barbare)
    inzotichìre : перетворювати на грубого
    in|zo|ti|chì|re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова inzotichìre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente inzotichìre

    io inzotichisco
    🔊
    tu inzotichisci
    🔊
    lui/lei/Lei inzotichisce
    🔊
    noi inzotichiamo
    🔊
    voi inzotichite
    🔊
    loro inzotichiscono
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto inzotichìre

    io inzotichivo
    🔊
    tu inzotichivi
    🔊
    lui/lei/Lei inzotichiva
    🔊
    noi inzotichivamo
    🔊
    voi inzotichivate
    🔊
    loro inzotichivano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice inzotichìre

    io inzotichirò
    🔊
    tu inzotichirai
    🔊
    lui/lei/Lei inzotichirà
    🔊
    noi inzotichiremo
    🔊
    voi inzotichirete
    🔊
    loro inzotichiranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto inzotichìre

    io inzotichii
    🔊
    tu inzotichisti
    🔊
    lui/lei/Lei inzotichì
    🔊
    noi inzotichimmo
    🔊
    voi inzotichiste
    🔊
    loro inzotichirono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore inzotichìre

    io avrò inzotichito
    🔊
    tu avrai inzotichito
    🔊
    lui/lei/Lei avrà inzotichito
    🔊
    noi avremo inzotichito
    🔊
    voi avrete inzotichito
    🔊
    loro avranno inzotichito
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo inzotichìre

    io ho inzotichito
    🔊
    tu hai inzotichito
    🔊
    lui/lei/Lei ha inzotichito
    🔊
    noi abbiamo inzotichito
    🔊
    voi avete inzotichito
    🔊
    loro hanno inzotichito
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo inzotichìre

    io avevo inzotichito
    🔊
    tu avevi inzotichito
    🔊
    lui/lei/Lei aveva inzotichito
    🔊
    noi avevamo inzotichito
    🔊
    voi avevate inzotichito
    🔊
    loro avevano inzotichito
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto inzotichìre

    io ebbi inzotichito
    🔊
    tu avesti inzotichito
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe inzotichito
    🔊
    noi avemmo inzotichito
    🔊
    voi aveste inzotichito
    🔊
    loro ebbero inzotichito
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова inzotichìre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente inzotichìre

    io inzotichisca
    🔊
    tu inzotichisca
    🔊
    lui/lei/Lei inzotichisca
    🔊
    noi inzotichiamo
    🔊
    voi inzotichiate
    🔊
    loro inzotichiscano
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto inzotichìre

    io inzotichissi
    🔊
    tu inzotichissi
    🔊
    lui/lei/Lei inzotichisse
    🔊
    noi inzotichissimo
    🔊
    voi inzotichiste
    🔊
    loro inzotichissero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato inzotichìre

    io abbia inzotichito
    🔊
    tu abbia inzotichito
    🔊
    lui/lei/Lei abbia inzotichito
    🔊
    noi abbiamo inzotichito
    🔊
    voi abbiate inzotichito
    🔊
    loro abbiano inzotichito
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato inzotichìre

    io avessi inzotichito
    🔊
    tu avessi inzotichito
    🔊
    lui/lei/Lei avesse inzotichito
    🔊
    noi avessimo inzotichito
    🔊
    voi aveste inzotichito
    🔊
    loro avessero inzotichito
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова inzotichìre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente inzotichìre

    io inzotichirei
    🔊
    tu inzotichiresti
    🔊
    lui/lei/Lei inzotichirebbe
    🔊
    noi inzotichiremmo
    🔊
    voi inzotichireste
    🔊
    loro inzoticherebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato inzotichìre

    io avrei inzotichito
    🔊
    tu avresti inzotichito
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe inzotichito
    🔊
    noi avremmo inzotichito
    🔊
    voi avreste inzotichito
    🔊
    loro avrebbero inzotichito
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова inzotichìre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo inzotichìre

    tu inzotichi
    🔊
    noi inzotichiamo
    🔊
    voi inzotichite
    🔊

    Congiuntivo inzotichìre

    Lei inzotichisca
    🔊
    Che lui/lei inzotichisca
    🔊
    Che loro inzotichiscano
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!