🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    È languito nell’attesa di una risposta. (Luigi Pirandello, Il Fu Mattia Pascal)
    languìre : тужити
    lan|guì|re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова languìre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente languìre

    io languisco
    🔊
    tu languisci
    🔊
    lui/lei/Lei languisce
    🔊
    noi languiamo
    🔊
    voi languite
    🔊
    loro languiscono
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto languìre

    io languivo
    🔊
    tu languivi
    🔊
    lui/lei/Lei languiva
    🔊
    noi languivamo
    🔊
    voi languivate
    🔊
    loro languivano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice languìre

    io languirò
    🔊
    tu languirai
    🔊
    lui/lei/Lei languirà
    🔊
    noi languiremo
    🔊
    voi languirete
    🔊
    loro languiranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto languìre

    io languii
    🔊
    tu languisti
    🔊
    lui/lei/Lei languì
    🔊
    noi languimmo
    🔊
    voi languiste
    🔊
    loro languirono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore languìre

    io avrò languito
    🔊
    tu avrai languito
    🔊
    lui/lei/Lei avrà languito
    🔊
    noi avremo languito
    🔊
    voi avrete languito
    🔊
    loro avranno languito
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo languìre

    io ho languito
    🔊
    tu hai languito
    🔊
    lui/lei/Lei ha languito
    🔊
    noi abbiamo languito
    🔊
    voi avete languito
    🔊
    loro hanno languito
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo languìre

    io avevo languito
    🔊
    tu avevi languito
    🔊
    lui/lei/Lei aveva languito
    🔊
    noi avevamo languito
    🔊
    voi avevate languito
    🔊
    loro avevano languito
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto languìre

    io ebbi languito
    🔊
    tu avesti languito
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe languito
    🔊
    noi avemmo languito
    🔊
    voi aveste languito
    🔊
    loro ebbero languito
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова languìre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente languìre

    io languisca
    🔊
    tu languisca
    🔊
    lui/lei/Lei languisca
    🔊
    noi languiamo
    🔊
    voi languiate
    🔊
    loro languiscano
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto languìre

    io languissi
    🔊
    tu languissi
    🔊
    lui/lei/Lei languisse
    🔊
    noi languissimo
    🔊
    voi languiste
    🔊
    loro languissero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato languìre

    io abbia languito
    🔊
    tu abbia languito
    🔊
    lui/lei/Lei abbia languito
    🔊
    noi abbiamo languito
    🔊
    voi abbiate languito
    🔊
    loro abbiano languito
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato languìre

    io avessi languito
    🔊
    tu avessi languito
    🔊
    lui/lei/Lei avesse languito
    🔊
    noi avessimo languito
    🔊
    voi aveste languito
    🔊
    loro avessero languito
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова languìre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente languìre

    io languirei
    🔊
    tu languiresti
    🔊
    lui/lei/Lei languirebbe
    🔊
    noi languiremmo
    🔊
    voi languireste
    🔊
    loro languerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato languìre

    io avrei languito
    🔊
    tu avresti languito
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe languito
    🔊
    noi avremmo languito
    🔊
    voi avreste languito
    🔊
    loro avrebbero languito
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова languìre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo languìre

    tu langui
    🔊
    noi languiamo
    🔊
    voi languite
    🔊

    Congiuntivo languìre

    Lei languisca
    🔊
    Che lui/lei languisca
    🔊
    Che loro languiscano
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!