🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Il governo ha legiferato su nuove normative. (Dante Alighieri, Divina Commedia)
    legiferàre : законодавчо регулювати
    le|gi|fe||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова legiferàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente legiferàre

    io legifero
    🔊
    tu legiferi
    🔊
    lui/lei/Lei legifera
    🔊
    noi legiferiamo
    🔊
    voi legiferate
    🔊
    loro legiferano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto legiferàre

    io legiferavo
    🔊
    tu legiferavi
    🔊
    lui/lei/Lei legiferava
    🔊
    noi legiferavamo
    🔊
    voi legiferavate
    🔊
    loro legiferavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice legiferàre

    io legifererò
    🔊
    tu legifererai
    🔊
    lui/lei/Lei legifererà
    🔊
    noi legifereremo
    🔊
    voi legifererete
    🔊
    loro legifereranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto legiferàre

    io legiferai
    🔊
    tu legiferasti
    🔊
    lui/lei/Lei legiferò
    🔊
    noi legiferammo
    🔊
    voi legiferaste
    🔊
    loro legiferarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore legiferàre

    io avrò legiferato
    🔊
    tu avrai legiferato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà legiferato
    🔊
    noi avremo legiferato
    🔊
    voi avrete legiferato
    🔊
    loro avranno legiferato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo legiferàre

    io ho legiferato
    🔊
    tu hai legiferato
    🔊
    lui/lei/Lei ha legiferato
    🔊
    noi abbiamo legiferato
    🔊
    voi avete legiferato
    🔊
    loro hanno legiferato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo legiferàre

    io avevo legiferato
    🔊
    tu avevi legiferato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva legiferato
    🔊
    noi avevamo legiferato
    🔊
    voi avevate legiferato
    🔊
    loro avevano legiferato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto legiferàre

    io ebbi legiferato
    🔊
    tu avesti legiferato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe legiferato
    🔊
    noi avemmo legiferato
    🔊
    voi aveste legiferato
    🔊
    loro ebbero legiferato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова legiferàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente legiferàre

    io legiferi
    🔊
    tu legiferi
    🔊
    lui/lei/Lei legiferi
    🔊
    noi legiferiamo
    🔊
    voi legiferiate
    🔊
    loro legiferino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto legiferàre

    io legiferassi
    🔊
    tu legiferassi
    🔊
    lui/lei/Lei legiferasse
    🔊
    noi legiferassimo
    🔊
    voi legiferaste
    🔊
    loro legiferassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato legiferàre

    io abbia legiferato
    🔊
    tu abbia legiferato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia legiferato
    🔊
    noi abbiamo legiferato
    🔊
    voi abbiate legiferato
    🔊
    loro abbiano legiferato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato legiferàre

    io avessi legiferato
    🔊
    tu avessi legiferato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse legiferato
    🔊
    noi avessimo legiferato
    🔊
    voi aveste legiferato
    🔊
    loro avessero legiferato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова legiferàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente legiferàre

    io legifererei
    🔊
    tu legifereresti
    🔊
    lui/lei/Lei legifererebbe
    🔊
    noi legifereremmo
    🔊
    voi legiferereste
    🔊
    loro legifererebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato legiferàre

    io avrei legiferato
    🔊
    tu avresti legiferato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe legiferato
    🔊
    noi avremmo legiferato
    🔊
    voi avreste legiferato
    🔊
    loro avrebbero legiferato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова legiferàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo legiferàre

    tu legifera
    🔊
    noi legiferiamo
    🔊
    voi legiferate
    🔊

    Congiuntivo legiferàre

    Lei legiferi
    🔊
    Che lui/lei legiferi
    🔊
    Che loro legiferino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!