🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha mendicato ai margini della strada. (Giosuè Carducci, Odi Barbare)
    mendicàre : прохати
    men|di||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова mendicàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente mendicàre

    io mendico
    🔊
    tu mendichi
    🔊
    lui/lei/Lei mendica
    🔊
    noi mendichiamo
    🔊
    voi mendicate
    🔊
    loro mendicano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto mendicàre

    io mendicavo
    🔊
    tu mendicavi
    🔊
    lui/lei/Lei mendicava
    🔊
    noi mendicavamo
    🔊
    voi mendicavate
    🔊
    loro mendicavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice mendicàre

    io mendicherò
    🔊
    tu mendicherai
    🔊
    lui/lei/Lei mendicherà
    🔊
    noi mendicheremo
    🔊
    voi mendicherete
    🔊
    loro mendicheranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto mendicàre

    io mendicai
    🔊
    tu mendicasti
    🔊
    lui/lei/Lei mendicò
    🔊
    noi mendicammo
    🔊
    voi mendicaste
    🔊
    loro mendicarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore mendicàre

    io avrò mendicato
    🔊
    tu avrai mendicato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà mendicato
    🔊
    noi avremo mendicato
    🔊
    voi avrete mendicato
    🔊
    loro avranno mendicato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo mendicàre

    io ho mendicato
    🔊
    tu hai mendicato
    🔊
    lui/lei/Lei ha mendicato
    🔊
    noi abbiamo mendicato
    🔊
    voi avete mendicato
    🔊
    loro hanno mendicato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo mendicàre

    io avevo mendicato
    🔊
    tu avevi mendicato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva mendicato
    🔊
    noi avevamo mendicato
    🔊
    voi avevate mendicato
    🔊
    loro avevano mendicato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto mendicàre

    io ebbi mendicato
    🔊
    tu avesti mendicato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe mendicato
    🔊
    noi avemmo mendicato
    🔊
    voi aveste mendicato
    🔊
    loro ebbero mendicato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова mendicàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente mendicàre

    io mendichi
    🔊
    tu mendichi
    🔊
    lui/lei/Lei mendichi
    🔊
    noi mendichiamo
    🔊
    voi mendichiate
    🔊
    loro mendichino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto mendicàre

    io mendicassi
    🔊
    tu mendicassi
    🔊
    lui/lei/Lei mendicasse
    🔊
    noi mendicassimo
    🔊
    voi mendicaste
    🔊
    loro mendicassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato mendicàre

    io abbia mendicato
    🔊
    tu abbia mendicato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia mendicato
    🔊
    noi abbiamo mendicato
    🔊
    voi abbiate mendicato
    🔊
    loro abbiano mendicato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato mendicàre

    io avessi mendicato
    🔊
    tu avessi mendicato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse mendicato
    🔊
    noi avessimo mendicato
    🔊
    voi aveste mendicato
    🔊
    loro avessero mendicato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова mendicàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente mendicàre

    io mendicherei
    🔊
    tu mendicheresti
    🔊
    lui/lei/Lei mendicherebbe
    🔊
    noi mendicheremmo
    🔊
    voi mendichereste
    🔊
    loro mendicherebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato mendicàre

    io avrei mendicato
    🔊
    tu avresti mendicato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe mendicato
    🔊
    noi avremmo mendicato
    🔊
    voi avreste mendicato
    🔊
    loro avrebbero mendicato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова mendicàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo mendicàre

    tu mendica
    🔊
    noi mendichiamo
    🔊
    voi mendicate
    🔊

    Congiuntivo mendicàre

    Lei mendichi
    🔊
    Che lui/lei mendichi
    🔊
    Che loro mendichino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!