🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Il cuore gli ha palpitato forte per l’emozione. (Alessandro Manzoni, I Promessi Sposi)
    palpitàre : пульсувати
    pal|pi||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова palpitàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente palpitàre

    io palpito
    🔊
    tu palpiti
    🔊
    lui/lei/Lei palpita
    🔊
    noi palpitiamo
    🔊
    voi palpitate
    🔊
    loro palpitano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto palpitàre

    io palpitavo
    🔊
    tu palpitavi
    🔊
    lui/lei/Lei palpitava
    🔊
    noi palpitavamo
    🔊
    voi palpitavate
    🔊
    loro palpitavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice palpitàre

    io palpiterò
    🔊
    tu palpiterai
    🔊
    lui/lei/Lei palpiterà
    🔊
    noi palpiteremo
    🔊
    voi palpiterete
    🔊
    loro palpiteranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto palpitàre

    io palpitai
    🔊
    tu palpitasti
    🔊
    lui/lei/Lei palpitò
    🔊
    noi palpitammo
    🔊
    voi palpitaste
    🔊
    loro palpitarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore palpitàre

    io avrò palpitato
    🔊
    tu avrai palpitato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà palpitato
    🔊
    noi avremo palpitato
    🔊
    voi avrete palpitato
    🔊
    loro avranno palpitato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo palpitàre

    io ho palpitato
    🔊
    tu hai palpitato
    🔊
    lui/lei/Lei ha palpitato
    🔊
    noi abbiamo palpitato
    🔊
    voi avete palpitato
    🔊
    loro hanno palpitato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo palpitàre

    io avevo palpitato
    🔊
    tu avevi palpitato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva palpitato
    🔊
    noi avevamo palpitato
    🔊
    voi avevate palpitato
    🔊
    loro avevano palpitato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto palpitàre

    io ebbi palpitato
    🔊
    tu avesti palpitato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe palpitato
    🔊
    noi avemmo palpitato
    🔊
    voi aveste palpitato
    🔊
    loro ebbero palpitato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова palpitàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente palpitàre

    io palpiti
    🔊
    tu palpiti
    🔊
    lui/lei/Lei palpiti
    🔊
    noi palpitiamo
    🔊
    voi palpitiate
    🔊
    loro palpitino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto palpitàre

    io palpitassi
    🔊
    tu palpitassi
    🔊
    lui/lei/Lei palpitasse
    🔊
    noi palpitassimo
    🔊
    voi palpitaste
    🔊
    loro palpitassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato palpitàre

    io abbia palpitato
    🔊
    tu abbia palpitato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia palpitato
    🔊
    noi abbiamo palpitato
    🔊
    voi abbiate palpitato
    🔊
    loro abbiano palpitato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato palpitàre

    io avessi palpitato
    🔊
    tu avessi palpitato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse palpitato
    🔊
    noi avessimo palpitato
    🔊
    voi aveste palpitato
    🔊
    loro avessero palpitato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова palpitàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente palpitàre

    io palpiterei
    🔊
    tu palpiteresti
    🔊
    lui/lei/Lei palpiterebbe
    🔊
    noi palpiteremmo
    🔊
    voi palpitereste
    🔊
    loro palpiterebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato palpitàre

    io avrei palpitato
    🔊
    tu avresti palpitato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe palpitato
    🔊
    noi avremmo palpitato
    🔊
    voi avreste palpitato
    🔊
    loro avrebbero palpitato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова palpitàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo palpitàre

    tu palpita
    🔊
    noi palpitiamo
    🔊
    voi palpitate
    🔊

    Congiuntivo palpitàre

    Lei palpiti
    🔊
    Che lui/lei palpiti
    🔊
    Che loro palpitino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!