🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha parlato con il suo amico per ore. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    parlàre : говорити
    par||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова parlàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente parlàre

    io parlo
    🔊
    tu parli
    🔊
    lui/lei/Lei parla
    🔊
    noi parliamo
    🔊
    voi parlate
    🔊
    loro parlano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto parlàre

    io parlavo
    🔊
    tu parlavi
    🔊
    lui/lei/Lei parlava
    🔊
    noi parlavamo
    🔊
    voi parlavate
    🔊
    loro parlavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice parlàre

    io parlerò
    🔊
    tu parlerai
    🔊
    lui/lei/Lei parlerà
    🔊
    noi parleremo
    🔊
    voi parlerete
    🔊
    loro parleranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto parlàre

    io parlai
    🔊
    tu parlasti
    🔊
    lui/lei/Lei parlò
    🔊
    noi parlammo
    🔊
    voi parlaste
    🔊
    loro parlarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore parlàre

    io avrò parlato
    🔊
    tu avrai parlato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà parlato
    🔊
    noi avremo parlato
    🔊
    voi avrete parlato
    🔊
    loro avranno parlato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo parlàre

    io ho parlato
    🔊
    tu hai parlato
    🔊
    lui/lei/Lei ha parlato
    🔊
    noi abbiamo parlato
    🔊
    voi avete parlato
    🔊
    loro hanno parlato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo parlàre

    io avevo parlato
    🔊
    tu avevi parlato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva parlato
    🔊
    noi avevamo parlato
    🔊
    voi avevate parlato
    🔊
    loro avevano parlato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto parlàre

    io ebbi parlato
    🔊
    tu avesti parlato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe parlato
    🔊
    noi avemmo parlato
    🔊
    voi aveste parlato
    🔊
    loro ebbero parlato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова parlàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente parlàre

    io parli
    🔊
    tu parli
    🔊
    lui/lei/Lei parli
    🔊
    noi parliamo
    🔊
    voi parliate
    🔊
    loro parlino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto parlàre

    io parlassi
    🔊
    tu parlassi
    🔊
    lui/lei/Lei parlasse
    🔊
    noi parlassimo
    🔊
    voi parlaste
    🔊
    loro parlassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato parlàre

    io abbia parlato
    🔊
    tu abbia parlato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia parlato
    🔊
    noi abbiamo parlato
    🔊
    voi abbiate parlato
    🔊
    loro abbiano parlato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato parlàre

    io avessi parlato
    🔊
    tu avessi parlato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse parlato
    🔊
    noi avessimo parlato
    🔊
    voi aveste parlato
    🔊
    loro avessero parlato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова parlàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente parlàre

    io parlerei
    🔊
    tu parleresti
    🔊
    lui/lei/Lei parlerebbe
    🔊
    noi parleremmo
    🔊
    voi parlereste
    🔊
    loro parlerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato parlàre

    io avrei parlato
    🔊
    tu avresti parlato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe parlato
    🔊
    noi avremmo parlato
    🔊
    voi avreste parlato
    🔊
    loro avrebbero parlato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова parlàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo parlàre

    tu parla
    🔊
    noi parliamo
    🔊
    voi parlate
    🔊

    Congiuntivo parlàre

    Lei parli
    🔊
    Che lui/lei parli
    🔊
    Che loro parlino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!