🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    È partito per un lungo viaggio. (Luigi Pirandello, Il Fu Mattia Pascal)
    partìre : відправлятися
    par||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова partìre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente partìre

    io partisco
    🔊
    tu partisci
    🔊
    lui/lei/Lei partisce
    🔊
    noi partiamo
    🔊
    voi partite
    🔊
    loro partiscono
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto partìre

    io partivo
    🔊
    tu partivi
    🔊
    lui/lei/Lei partiva
    🔊
    noi partivamo
    🔊
    voi partivate
    🔊
    loro partivano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice partìre

    io partirò
    🔊
    tu partirai
    🔊
    lui/lei/Lei partirà
    🔊
    noi partiremo
    🔊
    voi partirete
    🔊
    loro partiranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto partìre

    io partii
    🔊
    tu partisti
    🔊
    lui/lei/Lei partì
    🔊
    noi partimmo
    🔊
    voi partiste
    🔊
    loro partirono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore partìre

    io sarò partito(a)
    🔊
    tu sarai partito(a)
    🔊
    lui/lei/Lei sarà partito(a)
    🔊
    noi saremo partiti(e)
    🔊
    voi sarete partiti(e)
    🔊
    loro saranno partiti(e)
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo partìre

    io sono partito(a)
    🔊
    tu sei partito(a)
    🔊
    lui/lei/Lei è partito(a)
    🔊
    noi siamo partiti(e)
    🔊
    voi siete partiti(e)
    🔊
    loro sono partiti(e)
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo partìre

    io ero partito(a)
    🔊
    tu eri partito(a)
    🔊
    lui/lei/Lei era partito(a)
    🔊
    noi eravamo partiti(e)
    🔊
    voi eravate partiti(e)
    🔊
    loro erano partiti(e)
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto partìre

    io fui partito(a)
    🔊
    tu fosti partito(a)
    🔊
    lui/lei/Lei fu partito(a)
    🔊
    noi fummo partiti(e)
    🔊
    voi foste partiti(e)
    🔊
    loro furono partiti(e)
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова partìre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente partìre

    io partisca
    🔊
    tu partisca
    🔊
    lui/lei/Lei partisca
    🔊
    noi partiamo
    🔊
    voi partiate
    🔊
    loro partiscano
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto partìre

    io partissi
    🔊
    tu partissi
    🔊
    lui/lei/Lei partisse
    🔊
    noi partissimo
    🔊
    voi partiste
    🔊
    loro partissero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato partìre

    io sia partito(a)
    🔊
    tu sia partito(a)
    🔊
    lui/lei/Lei sia partito(a)
    🔊
    noi siamo partiti(e)
    🔊
    voi siate partiti(e)
    🔊
    loro siano partiti(e)
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato partìre

    io fossi partito(a)
    🔊
    tu fossi partito(a)
    🔊
    lui/lei/Lei fosse partito(a)
    🔊
    noi fossimo partiti(e)
    🔊
    voi foste partiti(e)
    🔊
    loro fossero partiti(e)
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова partìre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente partìre

    io partirei
    🔊
    tu partiresti
    🔊
    lui/lei/Lei partirebbe
    🔊
    noi partiremmo
    🔊
    voi partireste
    🔊
    loro parterebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato partìre

    io sarei partito(a)
    🔊
    tu saresti partito(a)
    🔊
    lui/lei/Lei sarebbe partito(a)
    🔊
    noi saremmo partiti(e)
    🔊
    voi sareste partiti(e)
    🔊
    loro sarebbero partiti(e)
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова partìre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo partìre

    tu parti
    🔊
    noi partiamo
    🔊
    voi partite
    🔊

    Congiuntivo partìre

    Lei partisca
    🔊
    Che lui/lei partisca
    🔊
    Che loro partiscano
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!