🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Mi è piaciuto quel film. (Giovanni Verga, I Malavoglia)
    verbo irregolare
    piacére : подобатися
    pia||re : (accento acuto)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова piacére

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente piacére

    io piaccio
    🔊
    tu piaci
    🔊
    lui/lei/Lei piace
    🔊
    noi piacciamo, piaciamo
    🔊
    voi piacete
    🔊
    loro piacciono, piaciono
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto piacére

    io piacevo
    🔊
    tu piacevi
    🔊
    lui/lei/Lei piaceva
    🔊
    noi piacevamo
    🔊
    voi piacevate
    🔊
    loro piacevano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice piacére

    io piacerò
    🔊
    tu piacerai
    🔊
    lui/lei/Lei piacerà
    🔊
    noi piaceremo
    🔊
    voi piacerete
    🔊
    loro piaceranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto piacére

    io piacqui
    🔊
    tu piacesti
    🔊
    lui/lei/Lei piacque
    🔊
    noi piacemmo
    🔊
    voi piaceste
    🔊
    loro piacquero
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore piacére

    io sarò piaciuto(a)
    🔊
    tu sarai piaciuto(a)
    🔊
    lui/lei/Lei sarà piaciuto(a)
    🔊
    noi saremo piaciuti(e)
    🔊
    voi sarete piaciuti(e)
    🔊
    loro saranno piaciuti(e)
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo piacére

    io sono piaciuto(a)
    🔊
    tu sei piaciuto(a)
    🔊
    lui/lei/Lei è piaciuto(a)
    🔊
    noi siamo piaciuti(e)
    🔊
    voi siete piaciuti(e)
    🔊
    loro sono piaciuti(e)
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo piacére

    io ero piaciuto(a)
    🔊
    tu eri piaciuto(a)
    🔊
    lui/lei/Lei era piaciuto(a)
    🔊
    noi eravamo piaciuti(e)
    🔊
    voi eravate piaciuti(e)
    🔊
    loro erano piaciuti(e)
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto piacére

    io fui piaciuto(a)
    🔊
    tu fosti piaciuto(a)
    🔊
    lui/lei/Lei fu piaciuto(a)
    🔊
    noi fummo piaciuti(e)
    🔊
    voi foste piaciuti(e)
    🔊
    loro furono piaciuti(e)
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова piacére

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente piacére

    io piaccia
    🔊
    tu piaccia
    🔊
    lui/lei/Lei piaccia
    🔊
    noi piacciamo, piaciamo
    🔊
    voi piacciate, piaciate
    🔊
    loro piacciano
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto piacére

    io piacessi
    🔊
    tu piacessi
    🔊
    lui/lei/Lei piacesse
    🔊
    noi piacessimo
    🔊
    voi piaceste
    🔊
    loro piacessero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato piacére

    io sia piaciuto(a)
    🔊
    tu sia piaciuto(a)
    🔊
    lui/lei/Lei sia piaciuto(a)
    🔊
    noi siamo piaciuti(e)
    🔊
    voi siate piaciuti(e)
    🔊
    loro siano piaciuti(e)
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato piacére

    io fossi piaciuto(a)
    🔊
    tu fossi piaciuto(a)
    🔊
    lui/lei/Lei fosse piaciuto(a)
    🔊
    noi fossimo piaciuti(e)
    🔊
    voi foste piaciuti(e)
    🔊
    loro fossero piaciuti(e)
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова piacére

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente piacére

    io piacerei
    🔊
    tu piaceresti
    🔊
    lui/lei/Lei piacerebbe
    🔊
    noi piaceremmo
    🔊
    voi piacereste
    🔊
    loro piacerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato piacére

    io sarei piaciuto(a)
    🔊
    tu saresti piaciuto(a)
    🔊
    lui/lei/Lei sarebbe piaciuto(a)
    🔊
    noi saremmo piaciuti(e)
    🔊
    voi sareste piaciuti(e)
    🔊
    loro sarebbero piaciuti(e)
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова piacére

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo piacére

    tu piaci
    🔊
    noi piacciamo
    🔊
    voi piacete
    🔊

    Congiuntivo piacére

    Lei piaccia
    🔊
    Che lui/lei piaccia
    🔊
    Che loro piacciano
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!