🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha picchiato la palla. (Alessandro Manzoni, I Promessi Sposi)
    picchiàre : бити
    pic|chià|re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова picchiàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente picchiàre

    io picchio
    🔊
    tu picchi
    🔊
    lui/lei/Lei picchia
    🔊
    noi picchiamo
    🔊
    voi picchiate
    🔊
    loro picchiano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto picchiàre

    io picchiavo
    🔊
    tu picchiavi
    🔊
    lui/lei/Lei picchiava
    🔊
    noi picchiavamo
    🔊
    voi picchiavate
    🔊
    loro picchiavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice picchiàre

    io picchierò
    🔊
    tu picchierai
    🔊
    lui/lei/Lei picchierà
    🔊
    noi picchieremo
    🔊
    voi picchierete
    🔊
    loro picchieranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto picchiàre

    io picchiai
    🔊
    tu picchiasti
    🔊
    lui/lei/Lei picchiò
    🔊
    noi picchiammo
    🔊
    voi picchiaste
    🔊
    loro picchiarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore picchiàre

    io avrò picchiato
    🔊
    tu avrai picchiato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà picchiato
    🔊
    noi avremo picchiato
    🔊
    voi avrete picchiato
    🔊
    loro avranno picchiato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo picchiàre

    io ho picchiato
    🔊
    tu hai picchiato
    🔊
    lui/lei/Lei ha picchiato
    🔊
    noi abbiamo picchiato
    🔊
    voi avete picchiato
    🔊
    loro hanno picchiato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo picchiàre

    io avevo picchiato
    🔊
    tu avevi picchiato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva picchiato
    🔊
    noi avevamo picchiato
    🔊
    voi avevate picchiato
    🔊
    loro avevano picchiato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto picchiàre

    io ebbi picchiato
    🔊
    tu avesti picchiato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe picchiato
    🔊
    noi avemmo picchiato
    🔊
    voi aveste picchiato
    🔊
    loro ebbero picchiato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова picchiàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente picchiàre

    io picchi
    🔊
    tu picchi
    🔊
    lui/lei/Lei picchi
    🔊
    noi picchiamo
    🔊
    voi picchiate
    🔊
    loro picchino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto picchiàre

    io picchiassi
    🔊
    tu picchiassi
    🔊
    lui/lei/Lei picchiasse
    🔊
    noi picchiassimo
    🔊
    voi picchiaste
    🔊
    loro picchiassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato picchiàre

    io abbia picchiato
    🔊
    tu abbia picchiato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia picchiato
    🔊
    noi abbiamo picchiato
    🔊
    voi abbiate picchiato
    🔊
    loro abbiano picchiato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato picchiàre

    io avessi picchiato
    🔊
    tu avessi picchiato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse picchiato
    🔊
    noi avessimo picchiato
    🔊
    voi aveste picchiato
    🔊
    loro avessero picchiato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова picchiàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente picchiàre

    io picchierei
    🔊
    tu picchieresti
    🔊
    lui/lei/Lei picchierebbe
    🔊
    noi picchieremmo
    🔊
    voi picchiereste
    🔊
    loro picchierebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato picchiàre

    io avrei picchiato
    🔊
    tu avresti picchiato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe picchiato
    🔊
    noi avremmo picchiato
    🔊
    voi avreste picchiato
    🔊
    loro avrebbero picchiato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова picchiàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo picchiàre

    tu picchia
    🔊
    noi picchiamo
    🔊
    voi picchiate
    🔊

    Congiuntivo picchiàre

    Lei picchi
    🔊
    Che lui/lei picchi
    🔊
    Che loro picchino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!