🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Il vetro si può polire facilmente con un panno.
    polire : чистити
    po||re : (accento grave)

    indicativo polire. Індикативний спосіб дієслова polire


    Tempo semplice

    polire presente

    io polisco
    🔊
    tu polisci
    🔊
    lui/lei/Lei polisce
    🔊
    noi poliamo
    🔊
    voi polite
    🔊
    loro poliscono
    🔊
    Tempo semplice

    polire imperfetto

    io polivo
    🔊
    tu polivi
    🔊
    lui/lei/Lei poliva
    🔊
    noi polivamo
    🔊
    voi polivate
    🔊
    loro polivano
    🔊

    Tempo semplice

    polire futuro semplice

    io polirò
    🔊
    tu polirai
    🔊
    lui/lei/Lei polirà
    🔊
    noi poliremo
    🔊
    voi polirete
    🔊
    loro poliranno
    🔊
    Tempo semplice

    polire passato remoto

    io polii
    🔊
    tu polisti
    🔊
    lui/lei/Lei polì
    🔊
    noi polimmo
    🔊
    voi poliste
    🔊
    loro polirono
    🔊

    Tempo composto

    polire futuro anteriore

    io avrò polito
    🔊
    tu avrai polito
    🔊
    lui/lei/Lei avrà polito
    🔊
    noi avremo polito
    🔊
    voi avrete polito
    🔊
    loro avranno polito
    🔊
    Tempo composto

    polire passato prossimo

    io ho polito
    🔊
    tu hai polito
    🔊
    lui/lei/Lei ha polito
    🔊
    noi abbiamo polito
    🔊
    voi avete polito
    🔊
    loro hanno polito
    🔊

    Tempo composto

    polire trapassato prossimo

    io avevo polito
    🔊
    tu avevi polito
    🔊
    lui/lei/Lei aveva polito
    🔊
    noi avevamo polito
    🔊
    voi avevate polito
    🔊
    loro avevano polito
    🔊
    Tempo composto

    polire trapassato remoto

    io ebbi polito
    🔊
    tu avesti polito
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe polito
    🔊
    noi avemmo polito
    🔊
    voi aveste polito
    🔊
    loro ebbero polito
    🔊

    Загальна інформація про індикативний спосіб італійських дієслів

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    congiuntivo polire. Сослагальний спосіб дієслова polire


    Tempo semplice

    polire congiuntivo presente

    io polisca
    🔊
    tu polisca
    🔊
    lui/lei/Lei polisca
    🔊
    noi poliamo
    🔊
    voi poliate
    🔊
    loro poliscano
    🔊
    Tempo semplice

    polire congiuntivo imperfetto

    io polissi
    🔊
    tu polissi
    🔊
    lui/lei/Lei polisse
    🔊
    noi polissimo
    🔊
    voi poliste
    🔊
    loro polissero
    🔊

    Tempo composto

    polire congiuntivo passato

    io abbia polito
    🔊
    tu abbia polito
    🔊
    lui/lei/Lei abbia polito
    🔊
    noi abbiamo polito
    🔊
    voi abbiate polito
    🔊
    loro abbiano polito
    🔊
    Tempo composto

    polire congiuntivo trapassato

    io avessi polito
    🔊
    tu avessi polito
    🔊
    lui/lei/Lei avesse polito
    🔊
    noi avessimo polito
    🔊
    voi aveste polito
    🔊
    loro avessero polito
    🔊

    Загальна інформація про суб'юнктив (Congiuntivo) італійських дієслів

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    condizionale polire. Умовний спосіб дієслова polire


    Tempo semplice

    polire condizionale presente

    io polirei
    🔊
    tu poliresti
    🔊
    lui/lei/Lei polirebbe
    🔊
    noi poliremmo
    🔊
    voi polireste
    🔊
    loro polerebbero
    🔊
    Tempo composto

    polire condizionale passato

    io avrei polito
    🔊
    tu avresti polito
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe polito
    🔊
    noi avremmo polito
    🔊
    voi avreste polito
    🔊
    loro avrebbero polito
    🔊

    Загальна інформація про умовний спосіб (Condizionale) італійських дієслів

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    imperativo polire. Наказовий спосіб дієслова polire


    polire imperativo

    tu poli
    🔊
    noi poliamo
    🔊
    voi polite
    🔊

    polire congiuntivo esortativo

    Lei polisca
    🔊
    Che lui/lei polisca
    🔊
    Che loro poliscano
    🔊

    Загальна інформація про наказовий спосіб (Imperativo) італійських дієслів

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!