🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Hanno postulato nuove teorie sulla materia. (Giosuè Carducci, Odi Barbare)
    postulàre : постулювати
    po|stu||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова postulàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente postulàre

    io postulo
    🔊
    tu postuli
    🔊
    lui/lei/Lei postula
    🔊
    noi postuliamo
    🔊
    voi postulate
    🔊
    loro postulano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto postulàre

    io postulavo
    🔊
    tu postulavi
    🔊
    lui/lei/Lei postulava
    🔊
    noi postulavamo
    🔊
    voi postulavate
    🔊
    loro postulavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice postulàre

    io postulerò
    🔊
    tu postulerai
    🔊
    lui/lei/Lei postulerà
    🔊
    noi postuleremo
    🔊
    voi postulerete
    🔊
    loro postuleranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto postulàre

    io postulai
    🔊
    tu postulasti
    🔊
    lui/lei/Lei postulò
    🔊
    noi postulammo
    🔊
    voi postulaste
    🔊
    loro postularono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore postulàre

    io avrò postulato
    🔊
    tu avrai postulato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà postulato
    🔊
    noi avremo postulato
    🔊
    voi avrete postulato
    🔊
    loro avranno postulato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo postulàre

    io ho postulato
    🔊
    tu hai postulato
    🔊
    lui/lei/Lei ha postulato
    🔊
    noi abbiamo postulato
    🔊
    voi avete postulato
    🔊
    loro hanno postulato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo postulàre

    io avevo postulato
    🔊
    tu avevi postulato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva postulato
    🔊
    noi avevamo postulato
    🔊
    voi avevate postulato
    🔊
    loro avevano postulato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto postulàre

    io ebbi postulato
    🔊
    tu avesti postulato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe postulato
    🔊
    noi avemmo postulato
    🔊
    voi aveste postulato
    🔊
    loro ebbero postulato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова postulàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente postulàre

    io postuli
    🔊
    tu postuli
    🔊
    lui/lei/Lei postuli
    🔊
    noi postuliamo
    🔊
    voi postuliate
    🔊
    loro postulino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto postulàre

    io postulassi
    🔊
    tu postulassi
    🔊
    lui/lei/Lei postulasse
    🔊
    noi postulassimo
    🔊
    voi postulaste
    🔊
    loro postulassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato postulàre

    io abbia postulato
    🔊
    tu abbia postulato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia postulato
    🔊
    noi abbiamo postulato
    🔊
    voi abbiate postulato
    🔊
    loro abbiano postulato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato postulàre

    io avessi postulato
    🔊
    tu avessi postulato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse postulato
    🔊
    noi avessimo postulato
    🔊
    voi aveste postulato
    🔊
    loro avessero postulato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова postulàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente postulàre

    io postulerei
    🔊
    tu postuleresti
    🔊
    lui/lei/Lei postulerebbe
    🔊
    noi postuleremmo
    🔊
    voi postulereste
    🔊
    loro postulerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato postulàre

    io avrei postulato
    🔊
    tu avresti postulato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe postulato
    🔊
    noi avremmo postulato
    🔊
    voi avreste postulato
    🔊
    loro avrebbero postulato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова postulàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo postulàre

    tu postula
    🔊
    noi postuliamo
    🔊
    voi postulate
    🔊

    Congiuntivo postulàre

    Lei postuli
    🔊
    Che lui/lei postuli
    🔊
    Che loro postulino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!