🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Hanno pranzato insieme in ristorante. (Dante Alighieri, Divina Commedia)
    pranzàre : обідати
    pran||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова pranzàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente pranzàre

    io pranzo
    🔊
    tu pranzi
    🔊
    lui/lei/Lei pranza
    🔊
    noi pranziamo
    🔊
    voi pranzate
    🔊
    loro pranzano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto pranzàre

    io pranzavo
    🔊
    tu pranzavi
    🔊
    lui/lei/Lei pranzava
    🔊
    noi pranzavamo
    🔊
    voi pranzavate
    🔊
    loro pranzavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice pranzàre

    io pranzerò
    🔊
    tu pranzerai
    🔊
    lui/lei/Lei pranzerà
    🔊
    noi pranzeremo
    🔊
    voi pranzerete
    🔊
    loro pranzeranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto pranzàre

    io pranzai
    🔊
    tu pranzasti
    🔊
    lui/lei/Lei pranzò
    🔊
    noi pranzammo
    🔊
    voi pranzaste
    🔊
    loro pranzarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore pranzàre

    io avrò pranzato
    🔊
    tu avrai pranzato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà pranzato
    🔊
    noi avremo pranzato
    🔊
    voi avrete pranzato
    🔊
    loro avranno pranzato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo pranzàre

    io ho pranzato
    🔊
    tu hai pranzato
    🔊
    lui/lei/Lei ha pranzato
    🔊
    noi abbiamo pranzato
    🔊
    voi avete pranzato
    🔊
    loro hanno pranzato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo pranzàre

    io avevo pranzato
    🔊
    tu avevi pranzato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva pranzato
    🔊
    noi avevamo pranzato
    🔊
    voi avevate pranzato
    🔊
    loro avevano pranzato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto pranzàre

    io ebbi pranzato
    🔊
    tu avesti pranzato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe pranzato
    🔊
    noi avemmo pranzato
    🔊
    voi aveste pranzato
    🔊
    loro ebbero pranzato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова pranzàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente pranzàre

    io pranzi
    🔊
    tu pranzi
    🔊
    lui/lei/Lei pranzi
    🔊
    noi pranziamo
    🔊
    voi pranziate
    🔊
    loro pranzino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto pranzàre

    io pranzassi
    🔊
    tu pranzassi
    🔊
    lui/lei/Lei pranzasse
    🔊
    noi pranzassimo
    🔊
    voi pranzaste
    🔊
    loro pranzassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato pranzàre

    io abbia pranzato
    🔊
    tu abbia pranzato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia pranzato
    🔊
    noi abbiamo pranzato
    🔊
    voi abbiate pranzato
    🔊
    loro abbiano pranzato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato pranzàre

    io avessi pranzato
    🔊
    tu avessi pranzato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse pranzato
    🔊
    noi avessimo pranzato
    🔊
    voi aveste pranzato
    🔊
    loro avessero pranzato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова pranzàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente pranzàre

    io pranzerei
    🔊
    tu pranzeresti
    🔊
    lui/lei/Lei pranzerebbe
    🔊
    noi pranzeremmo
    🔊
    voi pranzereste
    🔊
    loro pranzerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato pranzàre

    io avrei pranzato
    🔊
    tu avresti pranzato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe pranzato
    🔊
    noi avremmo pranzato
    🔊
    voi avreste pranzato
    🔊
    loro avrebbero pranzato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова pranzàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo pranzàre

    tu pranza
    🔊
    noi pranziamo
    🔊
    voi pranzate
    🔊

    Congiuntivo pranzàre

    Lei pranzi
    🔊
    Che lui/lei pranzi
    🔊
    Che loro pranzino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!