🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha predicato l’amore e la pace. (Alessandro Manzoni, I Promessi Sposi)
    predicàre : проповідувати
    pre|di||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова predicàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente predicàre

    io predico
    🔊
    tu predichi
    🔊
    lui/lei/Lei predica
    🔊
    noi predichiamo
    🔊
    voi predicate
    🔊
    loro predicano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto predicàre

    io predicavo
    🔊
    tu predicavi
    🔊
    lui/lei/Lei predicava
    🔊
    noi predicavamo
    🔊
    voi predicavate
    🔊
    loro predicavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice predicàre

    io predicherò
    🔊
    tu predicherai
    🔊
    lui/lei/Lei predicherà
    🔊
    noi predicheremo
    🔊
    voi predicherete
    🔊
    loro predicheranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto predicàre

    io predicai
    🔊
    tu predicasti
    🔊
    lui/lei/Lei predicò
    🔊
    noi predicammo
    🔊
    voi predicaste
    🔊
    loro predicarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore predicàre

    io avrò predicato
    🔊
    tu avrai predicato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà predicato
    🔊
    noi avremo predicato
    🔊
    voi avrete predicato
    🔊
    loro avranno predicato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo predicàre

    io ho predicato
    🔊
    tu hai predicato
    🔊
    lui/lei/Lei ha predicato
    🔊
    noi abbiamo predicato
    🔊
    voi avete predicato
    🔊
    loro hanno predicato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo predicàre

    io avevo predicato
    🔊
    tu avevi predicato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva predicato
    🔊
    noi avevamo predicato
    🔊
    voi avevate predicato
    🔊
    loro avevano predicato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto predicàre

    io ebbi predicato
    🔊
    tu avesti predicato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe predicato
    🔊
    noi avemmo predicato
    🔊
    voi aveste predicato
    🔊
    loro ebbero predicato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова predicàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente predicàre

    io predichi
    🔊
    tu predichi
    🔊
    lui/lei/Lei predichi
    🔊
    noi predichiamo
    🔊
    voi predichiate
    🔊
    loro predichino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto predicàre

    io predicassi
    🔊
    tu predicassi
    🔊
    lui/lei/Lei predicasse
    🔊
    noi predicassimo
    🔊
    voi predicaste
    🔊
    loro predicassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato predicàre

    io abbia predicato
    🔊
    tu abbia predicato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia predicato
    🔊
    noi abbiamo predicato
    🔊
    voi abbiate predicato
    🔊
    loro abbiano predicato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato predicàre

    io avessi predicato
    🔊
    tu avessi predicato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse predicato
    🔊
    noi avessimo predicato
    🔊
    voi aveste predicato
    🔊
    loro avessero predicato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова predicàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente predicàre

    io predicherei
    🔊
    tu predicheresti
    🔊
    lui/lei/Lei predicherebbe
    🔊
    noi predicheremmo
    🔊
    voi predichereste
    🔊
    loro predicherebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato predicàre

    io avrei predicato
    🔊
    tu avresti predicato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe predicato
    🔊
    noi avremmo predicato
    🔊
    voi avreste predicato
    🔊
    loro avrebbero predicato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова predicàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo predicàre

    tu predica
    🔊
    noi predichiamo
    🔊
    voi predicate
    🔊

    Congiuntivo predicàre

    Lei predichi
    🔊
    Che lui/lei predichi
    🔊
    Che loro predichino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!