🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Hanno preluso a una nuova era. (Luigi Pirandello, Il Fu Mattia Pascal)
    verbo irregolare
    prelùdere : передувати
    pre||de|re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова prelùdere

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente prelùdere

    io preludo
    🔊
    tu preludi
    🔊
    lui/lei/Lei prelude
    🔊
    noi preludiamo
    🔊
    voi preludete
    🔊
    loro preludono
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto prelùdere

    io preludevo
    🔊
    tu preludevi
    🔊
    lui/lei/Lei preludeva
    🔊
    noi preludevamo
    🔊
    voi preludevate
    🔊
    loro preludevano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice prelùdere

    io preluderò
    🔊
    tu preluderai
    🔊
    lui/lei/Lei preluderà
    🔊
    noi preluderemo
    🔊
    voi preluderete
    🔊
    loro preluderanno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto prelùdere

    io prelusi
    🔊
    tu preludesti
    🔊
    lui/lei/Lei preluse
    🔊
    noi preludemmo
    🔊
    voi preludeste
    🔊
    loro prelusero
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore prelùdere

    io avrò preluso
    🔊
    tu avrai preluso
    🔊
    lui/lei/Lei avrà preluso
    🔊
    noi avremo preluso
    🔊
    voi avrete preluso
    🔊
    loro avranno preluso
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo prelùdere

    io ho preluso
    🔊
    tu hai preluso
    🔊
    lui/lei/Lei ha preluso
    🔊
    noi abbiamo preluso
    🔊
    voi avete preluso
    🔊
    loro hanno preluso
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo prelùdere

    io avevo preluso
    🔊
    tu avevi preluso
    🔊
    lui/lei/Lei aveva preluso
    🔊
    noi avevamo preluso
    🔊
    voi avevate preluso
    🔊
    loro avevano preluso
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto prelùdere

    io ebbi preluso
    🔊
    tu avesti preluso
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe preluso
    🔊
    noi avemmo preluso
    🔊
    voi aveste preluso
    🔊
    loro ebbero preluso
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова prelùdere

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente prelùdere

    io preluda
    🔊
    tu preluda
    🔊
    lui/lei/Lei preluda
    🔊
    noi preludiamo
    🔊
    voi preludiate
    🔊
    loro preludano
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto prelùdere

    io preludessi
    🔊
    tu preludessi
    🔊
    lui/lei/Lei preludesse
    🔊
    noi preludessimo
    🔊
    voi preludeste
    🔊
    loro preludessero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato prelùdere

    io abbia preluso
    🔊
    tu abbia preluso
    🔊
    lui/lei/Lei abbia preluso
    🔊
    noi abbiamo preluso
    🔊
    voi abbiate preluso
    🔊
    loro abbiano preluso
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato prelùdere

    io avessi preluso
    🔊
    tu avessi preluso
    🔊
    lui/lei/Lei avesse preluso
    🔊
    noi avessimo preluso
    🔊
    voi aveste preluso
    🔊
    loro avessero preluso
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова prelùdere

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente prelùdere

    io preluderei
    🔊
    tu preluderesti
    🔊
    lui/lei/Lei preluderebbe
    🔊
    noi preluderemmo
    🔊
    voi preludereste
    🔊
    loro preluderebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato prelùdere

    io avrei preluso
    🔊
    tu avresti preluso
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe preluso
    🔊
    noi avremmo preluso
    🔊
    voi avreste preluso
    🔊
    loro avrebbero preluso
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова prelùdere

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo prelùdere

    tu preludi
    🔊
    noi preludiamo
    🔊
    voi preludete
    🔊

    Congiuntivo prelùdere

    Lei preluda
    🔊
    Che lui/lei preluda
    🔊
    Che loro preludano
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!