В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
Le sue parole hanno provocato una reazione. (Luigi Pirandello, Il Fu Mattia Pascal)
provocàre : провокувати
pro|vo|cà|re
: (accento grave)
Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова provocàre
Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.
Tempo semplice
Presente provocàre |
||
io | provoco |
🔊
|
tu | provochi |
🔊
|
lui/lei/Lei | provoca |
🔊
|
noi | provochiamo |
🔊
|
voi | provocate |
🔊
|
loro | provocano |
🔊
|
Tempo semplice
Imperfetto provocàre |
||
io | provocavo |
🔊
|
tu | provocavi |
🔊
|
lui/lei/Lei | provocava |
🔊
|
noi | provocavamo |
🔊
|
voi | provocavate |
🔊
|
loro | provocavano |
🔊
|
Tempo semplice
Futuro semplice provocàre |
||
io | provocherò |
🔊
|
tu | provocherai |
🔊
|
lui/lei/Lei | provocherà |
🔊
|
noi | provocheremo |
🔊
|
voi | provocherete |
🔊
|
loro | provocheranno |
🔊
|
Tempo semplice
Passato remoto provocàre |
||
io | provocai |
🔊
|
tu | provocasti |
🔊
|
lui/lei/Lei | provocò |
🔊
|
noi | provocammo |
🔊
|
voi | provocaste |
🔊
|
loro | provocarono |
🔊
|
Tempo composto
Futuro anteriore provocàre |
||
io | avrò provocato |
🔊
|
tu | avrai provocato |
🔊
|
lui/lei/Lei | avrà provocato |
🔊
|
noi | avremo provocato |
🔊
|
voi | avrete provocato |
🔊
|
loro | avranno provocato |
🔊
|
Tempo composto
Passato prossimo provocàre |
||
io | ho provocato |
🔊
|
tu | hai provocato |
🔊
|
lui/lei/Lei | ha provocato |
🔊
|
noi | abbiamo provocato |
🔊
|
voi | avete provocato |
🔊
|
loro | hanno provocato |
🔊
|
Tempo composto
Trapassato prossimo provocàre |
||
io | avevo provocato |
🔊
|
tu | avevi provocato |
🔊
|
lui/lei/Lei | aveva provocato |
🔊
|
noi | avevamo provocato |
🔊
|
voi | avevate provocato |
🔊
|
loro | avevano provocato |
🔊
|
Tempo composto
Trapassato remoto provocàre |
||
io | ebbi provocato |
🔊
|
tu | avesti provocato |
🔊
|
lui/lei/Lei | ebbe provocato |
🔊
|
noi | avemmo provocato |
🔊
|
voi | aveste provocato |
🔊
|
loro | ebbero provocato |
🔊
|
Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова provocàre
Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.
Tempo semplice
Congiuntivo presente provocàre |
||
io | provochi |
🔊
|
tu | provochi |
🔊
|
lui/lei/Lei | provochi |
🔊
|
noi | provochiamo |
🔊
|
voi | provochiate |
🔊
|
loro | provochino |
🔊
|
Tempo semplice
Congiuntivo imperfetto provocàre |
||
io | provocassi |
🔊
|
tu | provocassi |
🔊
|
lui/lei/Lei | provocasse |
🔊
|
noi | provocassimo |
🔊
|
voi | provocaste |
🔊
|
loro | provocassero |
🔊
|
Tempo composto
Congiuntivo passato provocàre |
||
io | abbia provocato |
🔊
|
tu | abbia provocato |
🔊
|
lui/lei/Lei | abbia provocato |
🔊
|
noi | abbiamo provocato |
🔊
|
voi | abbiate provocato |
🔊
|
loro | abbiano provocato |
🔊
|
Tempo composto
Congiuntivo trapassato provocàre |
||
io | avessi provocato |
🔊
|
tu | avessi provocato |
🔊
|
lui/lei/Lei | avesse provocato |
🔊
|
noi | avessimo provocato |
🔊
|
voi | aveste provocato |
🔊
|
loro | avessero provocato |
🔊
|
Умовний спосіб (Condizionale) дієслова provocàre
Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.
Tempo semplice
Condizionale presente provocàre |
||
io | provocherei |
🔊
|
tu | provocheresti |
🔊
|
lui/lei/Lei | provocherebbe |
🔊
|
noi | provocheremmo |
🔊
|
voi | provochereste |
🔊
|
loro | provocherebbero |
🔊
|
Tempo composto
Condizionale passato provocàre |
||
io | avrei provocato |
🔊
|
tu | avresti provocato |
🔊
|
lui/lei/Lei | avrebbe provocato |
🔊
|
noi | avremmo provocato |
🔊
|
voi | avreste provocato |
🔊
|
loro | avrebbero provocato |
🔊
|
Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова provocàre
Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.
Imperativo provocàre |
||
tu | provoca |
🔊
|
noi | provochiamo |
🔊
|
voi | provocate |
🔊
|
Congiuntivo provocàre |
||
Lei | provochi |
🔊
|
Che lui/lei | provochi |
🔊
|
Che loro | provochino |
🔊
|
Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!
Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!