🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Le sue parole hanno provocato una reazione. (Luigi Pirandello, Il Fu Mattia Pascal)
    provocàre : провокувати
    pro|vo||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова provocàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente provocàre

    io provoco
    🔊
    tu provochi
    🔊
    lui/lei/Lei provoca
    🔊
    noi provochiamo
    🔊
    voi provocate
    🔊
    loro provocano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto provocàre

    io provocavo
    🔊
    tu provocavi
    🔊
    lui/lei/Lei provocava
    🔊
    noi provocavamo
    🔊
    voi provocavate
    🔊
    loro provocavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice provocàre

    io provocherò
    🔊
    tu provocherai
    🔊
    lui/lei/Lei provocherà
    🔊
    noi provocheremo
    🔊
    voi provocherete
    🔊
    loro provocheranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto provocàre

    io provocai
    🔊
    tu provocasti
    🔊
    lui/lei/Lei provocò
    🔊
    noi provocammo
    🔊
    voi provocaste
    🔊
    loro provocarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore provocàre

    io avrò provocato
    🔊
    tu avrai provocato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà provocato
    🔊
    noi avremo provocato
    🔊
    voi avrete provocato
    🔊
    loro avranno provocato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo provocàre

    io ho provocato
    🔊
    tu hai provocato
    🔊
    lui/lei/Lei ha provocato
    🔊
    noi abbiamo provocato
    🔊
    voi avete provocato
    🔊
    loro hanno provocato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo provocàre

    io avevo provocato
    🔊
    tu avevi provocato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva provocato
    🔊
    noi avevamo provocato
    🔊
    voi avevate provocato
    🔊
    loro avevano provocato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto provocàre

    io ebbi provocato
    🔊
    tu avesti provocato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe provocato
    🔊
    noi avemmo provocato
    🔊
    voi aveste provocato
    🔊
    loro ebbero provocato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова provocàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente provocàre

    io provochi
    🔊
    tu provochi
    🔊
    lui/lei/Lei provochi
    🔊
    noi provochiamo
    🔊
    voi provochiate
    🔊
    loro provochino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto provocàre

    io provocassi
    🔊
    tu provocassi
    🔊
    lui/lei/Lei provocasse
    🔊
    noi provocassimo
    🔊
    voi provocaste
    🔊
    loro provocassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato provocàre

    io abbia provocato
    🔊
    tu abbia provocato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia provocato
    🔊
    noi abbiamo provocato
    🔊
    voi abbiate provocato
    🔊
    loro abbiano provocato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato provocàre

    io avessi provocato
    🔊
    tu avessi provocato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse provocato
    🔊
    noi avessimo provocato
    🔊
    voi aveste provocato
    🔊
    loro avessero provocato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова provocàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente provocàre

    io provocherei
    🔊
    tu provocheresti
    🔊
    lui/lei/Lei provocherebbe
    🔊
    noi provocheremmo
    🔊
    voi provochereste
    🔊
    loro provocherebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato provocàre

    io avrei provocato
    🔊
    tu avresti provocato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe provocato
    🔊
    noi avremmo provocato
    🔊
    voi avreste provocato
    🔊
    loro avrebbero provocato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова provocàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo provocàre

    tu provoca
    🔊
    noi provochiamo
    🔊
    voi provocate
    🔊

    Congiuntivo provocàre

    Lei provochi
    🔊
    Che lui/lei provochi
    🔊
    Che loro provochino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!