🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    È stato pugnalato alle spalle. (Luigi Pirandello, Il Fu Mattia Pascal)
    pugnalàre : пирнати
    pu|gna||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова pugnalàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente pugnalàre

    io pugnalo
    🔊
    tu pugnali
    🔊
    lui/lei/Lei pugnala
    🔊
    noi pugnaliamo
    🔊
    voi pugnalate
    🔊
    loro pugnalano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto pugnalàre

    io pugnalavo
    🔊
    tu pugnalavi
    🔊
    lui/lei/Lei pugnalava
    🔊
    noi pugnalavamo
    🔊
    voi pugnalavate
    🔊
    loro pugnalavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice pugnalàre

    io pugnalerò
    🔊
    tu pugnalerai
    🔊
    lui/lei/Lei pugnalerà
    🔊
    noi pugnaleremo
    🔊
    voi pugnalerete
    🔊
    loro pugnaleranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto pugnalàre

    io pugnalai
    🔊
    tu pugnalasti
    🔊
    lui/lei/Lei pugnalò
    🔊
    noi pugnalammo
    🔊
    voi pugnalaste
    🔊
    loro pugnalarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore pugnalàre

    io avrò pugnalato
    🔊
    tu avrai pugnalato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà pugnalato
    🔊
    noi avremo pugnalato
    🔊
    voi avrete pugnalato
    🔊
    loro avranno pugnalato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo pugnalàre

    io ho pugnalato
    🔊
    tu hai pugnalato
    🔊
    lui/lei/Lei ha pugnalato
    🔊
    noi abbiamo pugnalato
    🔊
    voi avete pugnalato
    🔊
    loro hanno pugnalato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo pugnalàre

    io avevo pugnalato
    🔊
    tu avevi pugnalato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva pugnalato
    🔊
    noi avevamo pugnalato
    🔊
    voi avevate pugnalato
    🔊
    loro avevano pugnalato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto pugnalàre

    io ebbi pugnalato
    🔊
    tu avesti pugnalato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe pugnalato
    🔊
    noi avemmo pugnalato
    🔊
    voi aveste pugnalato
    🔊
    loro ebbero pugnalato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова pugnalàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente pugnalàre

    io pugnali
    🔊
    tu pugnali
    🔊
    lui/lei/Lei pugnali
    🔊
    noi pugnaliamo
    🔊
    voi pugnaliate
    🔊
    loro pugnalino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto pugnalàre

    io pugnalassi
    🔊
    tu pugnalassi
    🔊
    lui/lei/Lei pugnalasse
    🔊
    noi pugnalassimo
    🔊
    voi pugnalaste
    🔊
    loro pugnalassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato pugnalàre

    io abbia pugnalato
    🔊
    tu abbia pugnalato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia pugnalato
    🔊
    noi abbiamo pugnalato
    🔊
    voi abbiate pugnalato
    🔊
    loro abbiano pugnalato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato pugnalàre

    io avessi pugnalato
    🔊
    tu avessi pugnalato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse pugnalato
    🔊
    noi avessimo pugnalato
    🔊
    voi aveste pugnalato
    🔊
    loro avessero pugnalato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова pugnalàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente pugnalàre

    io pugnalerei
    🔊
    tu pugnaleresti
    🔊
    lui/lei/Lei pugnalerebbe
    🔊
    noi pugnaleremmo
    🔊
    voi pugnalereste
    🔊
    loro pugnalerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato pugnalàre

    io avrei pugnalato
    🔊
    tu avresti pugnalato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe pugnalato
    🔊
    noi avremmo pugnalato
    🔊
    voi avreste pugnalato
    🔊
    loro avrebbero pugnalato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова pugnalàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo pugnalàre

    tu pugnala
    🔊
    noi pugnaliamo
    🔊
    voi pugnalate
    🔊

    Congiuntivo pugnalàre

    Lei pugnali
    🔊
    Che lui/lei pugnali
    🔊
    Che loro pugnalino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!