🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Loro hanno puntato sulla qualità del prodotto. (Dante Alighieri, Divina Commedia)
    puntàre : націлювати
    pun||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова puntàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente puntàre

    io punto
    🔊
    tu punti
    🔊
    lui/lei/Lei punta
    🔊
    noi puntiamo
    🔊
    voi puntate
    🔊
    loro puntano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto puntàre

    io puntavo
    🔊
    tu puntavi
    🔊
    lui/lei/Lei puntava
    🔊
    noi puntavamo
    🔊
    voi puntavate
    🔊
    loro puntavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice puntàre

    io punterò
    🔊
    tu punterai
    🔊
    lui/lei/Lei punterà
    🔊
    noi punteremo
    🔊
    voi punterete
    🔊
    loro punteranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto puntàre

    io puntai
    🔊
    tu puntasti
    🔊
    lui/lei/Lei puntò
    🔊
    noi puntammo
    🔊
    voi puntaste
    🔊
    loro puntarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore puntàre

    io avrò puntato
    🔊
    tu avrai puntato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà puntato
    🔊
    noi avremo puntato
    🔊
    voi avrete puntato
    🔊
    loro avranno puntato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo puntàre

    io ho puntato
    🔊
    tu hai puntato
    🔊
    lui/lei/Lei ha puntato
    🔊
    noi abbiamo puntato
    🔊
    voi avete puntato
    🔊
    loro hanno puntato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo puntàre

    io avevo puntato
    🔊
    tu avevi puntato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva puntato
    🔊
    noi avevamo puntato
    🔊
    voi avevate puntato
    🔊
    loro avevano puntato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto puntàre

    io ebbi puntato
    🔊
    tu avesti puntato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe puntato
    🔊
    noi avemmo puntato
    🔊
    voi aveste puntato
    🔊
    loro ebbero puntato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова puntàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente puntàre

    io punti
    🔊
    tu punti
    🔊
    lui/lei/Lei punti
    🔊
    noi puntiamo
    🔊
    voi puntiate
    🔊
    loro puntino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto puntàre

    io puntassi
    🔊
    tu puntassi
    🔊
    lui/lei/Lei puntasse
    🔊
    noi puntassimo
    🔊
    voi puntaste
    🔊
    loro puntassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato puntàre

    io abbia puntato
    🔊
    tu abbia puntato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia puntato
    🔊
    noi abbiamo puntato
    🔊
    voi abbiate puntato
    🔊
    loro abbiano puntato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato puntàre

    io avessi puntato
    🔊
    tu avessi puntato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse puntato
    🔊
    noi avessimo puntato
    🔊
    voi aveste puntato
    🔊
    loro avessero puntato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова puntàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente puntàre

    io punterei
    🔊
    tu punteresti
    🔊
    lui/lei/Lei punterebbe
    🔊
    noi punteremmo
    🔊
    voi puntereste
    🔊
    loro punterebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato puntàre

    io avrei puntato
    🔊
    tu avresti puntato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe puntato
    🔊
    noi avremmo puntato
    🔊
    voi avreste puntato
    🔊
    loro avrebbero puntato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова puntàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo puntàre

    tu punta
    🔊
    noi puntiamo
    🔊
    voi puntate
    🔊

    Congiuntivo puntàre

    Lei punti
    🔊
    Che lui/lei punti
    🔊
    Che loro puntino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!