🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha sanguinato dopo la caduta. (Alessandro Manzoni, I Promessi Sposi)
    sanguinàre : кровоточити
    san|gui||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова sanguinàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente sanguinàre

    io sanguino
    🔊
    tu sanguini
    🔊
    lui/lei/Lei sanguina
    🔊
    noi sanguiniamo
    🔊
    voi sanguinate
    🔊
    loro sanguinano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto sanguinàre

    io sanguinavo
    🔊
    tu sanguinavi
    🔊
    lui/lei/Lei sanguinava
    🔊
    noi sanguinavamo
    🔊
    voi sanguinavate
    🔊
    loro sanguinavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice sanguinàre

    io sanguinerò
    🔊
    tu sanguinerai
    🔊
    lui/lei/Lei sanguinerà
    🔊
    noi sanguineremo
    🔊
    voi sanguinerete
    🔊
    loro sanguineranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto sanguinàre

    io sanguinai
    🔊
    tu sanguinasti
    🔊
    lui/lei/Lei sanguinò
    🔊
    noi sanguinammo
    🔊
    voi sanguinaste
    🔊
    loro sanguinarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore sanguinàre

    io avrò sanguinato
    🔊
    tu avrai sanguinato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà sanguinato
    🔊
    noi avremo sanguinato
    🔊
    voi avrete sanguinato
    🔊
    loro avranno sanguinato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo sanguinàre

    io ho sanguinato
    🔊
    tu hai sanguinato
    🔊
    lui/lei/Lei ha sanguinato
    🔊
    noi abbiamo sanguinato
    🔊
    voi avete sanguinato
    🔊
    loro hanno sanguinato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo sanguinàre

    io avevo sanguinato
    🔊
    tu avevi sanguinato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva sanguinato
    🔊
    noi avevamo sanguinato
    🔊
    voi avevate sanguinato
    🔊
    loro avevano sanguinato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto sanguinàre

    io ebbi sanguinato
    🔊
    tu avesti sanguinato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe sanguinato
    🔊
    noi avemmo sanguinato
    🔊
    voi aveste sanguinato
    🔊
    loro ebbero sanguinato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова sanguinàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente sanguinàre

    io sanguini
    🔊
    tu sanguini
    🔊
    lui/lei/Lei sanguini
    🔊
    noi sanguiniamo
    🔊
    voi sanguiniate
    🔊
    loro sanguinino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto sanguinàre

    io sanguinassi
    🔊
    tu sanguinassi
    🔊
    lui/lei/Lei sanguinasse
    🔊
    noi sanguinassimo
    🔊
    voi sanguinaste
    🔊
    loro sanguinassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato sanguinàre

    io abbia sanguinato
    🔊
    tu abbia sanguinato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia sanguinato
    🔊
    noi abbiamo sanguinato
    🔊
    voi abbiate sanguinato
    🔊
    loro abbiano sanguinato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato sanguinàre

    io avessi sanguinato
    🔊
    tu avessi sanguinato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse sanguinato
    🔊
    noi avessimo sanguinato
    🔊
    voi aveste sanguinato
    🔊
    loro avessero sanguinato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова sanguinàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente sanguinàre

    io sanguinerei
    🔊
    tu sanguineresti
    🔊
    lui/lei/Lei sanguinerebbe
    🔊
    noi sanguineremmo
    🔊
    voi sanguinereste
    🔊
    loro sanguinerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato sanguinàre

    io avrei sanguinato
    🔊
    tu avresti sanguinato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe sanguinato
    🔊
    noi avremmo sanguinato
    🔊
    voi avreste sanguinato
    🔊
    loro avrebbero sanguinato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова sanguinàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo sanguinàre

    tu sanguina
    🔊
    noi sanguiniamo
    🔊
    voi sanguinate
    🔊

    Congiuntivo sanguinàre

    Lei sanguini
    🔊
    Che lui/lei sanguini
    🔊
    Che loro sanguinino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!