🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    È scivolato sul ghiaccio. (Luigi Pirandello, Il Fu Mattia Pascal)
    scivolàre : ковзати
    sci|vo||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова scivolàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente scivolàre

    io scivolo
    🔊
    tu scivoli
    🔊
    lui/lei/Lei scivola
    🔊
    noi scivoliamo
    🔊
    voi scivolate
    🔊
    loro scivolano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto scivolàre

    io scivolavo
    🔊
    tu scivolavi
    🔊
    lui/lei/Lei scivolava
    🔊
    noi scivolavamo
    🔊
    voi scivolavate
    🔊
    loro scivolavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice scivolàre

    io scivolerò
    🔊
    tu scivolerai
    🔊
    lui/lei/Lei scivolerà
    🔊
    noi scivoleremo
    🔊
    voi scivolerete
    🔊
    loro scivoleranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto scivolàre

    io scivolai
    🔊
    tu scivolasti
    🔊
    lui/lei/Lei scivolò
    🔊
    noi scivolammo
    🔊
    voi scivolaste
    🔊
    loro scivolarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore scivolàre

    io sarò scivolato(a)
    🔊
    tu sarai scivolato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei sarà scivolato(a)
    🔊
    noi saremo scivolati(e)
    🔊
    voi sarete scivolati(e)
    🔊
    loro saranno scivolati(e)
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo scivolàre

    io sono scivolato(a)
    🔊
    tu sei scivolato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei è scivolato(a)
    🔊
    noi siamo scivolati(e)
    🔊
    voi siete scivolati(e)
    🔊
    loro sono scivolati(e)
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo scivolàre

    io ero scivolato(a)
    🔊
    tu eri scivolato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei era scivolato(a)
    🔊
    noi eravamo scivolati(e)
    🔊
    voi eravate scivolati(e)
    🔊
    loro erano scivolati(e)
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto scivolàre

    io fui scivolato(a)
    🔊
    tu fosti scivolato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei fu scivolato(a)
    🔊
    noi fummo scivolati(e)
    🔊
    voi foste scivolati(e)
    🔊
    loro furono scivolati(e)
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова scivolàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente scivolàre

    io scivoli
    🔊
    tu scivoli
    🔊
    lui/lei/Lei scivoli
    🔊
    noi scivoliamo
    🔊
    voi scivoliate
    🔊
    loro scivolino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto scivolàre

    io scivolassi
    🔊
    tu scivolassi
    🔊
    lui/lei/Lei scivolasse
    🔊
    noi scivolassimo
    🔊
    voi scivolaste
    🔊
    loro scivolassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato scivolàre

    io sia scivolato(a)
    🔊
    tu sia scivolato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei sia scivolato(a)
    🔊
    noi siamo scivolati(e)
    🔊
    voi siate scivolati(e)
    🔊
    loro siano scivolati(e)
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato scivolàre

    io fossi scivolato(a)
    🔊
    tu fossi scivolato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei fosse scivolato(a)
    🔊
    noi fossimo scivolati(e)
    🔊
    voi foste scivolati(e)
    🔊
    loro fossero scivolati(e)
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова scivolàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente scivolàre

    io scivolerei
    🔊
    tu scivoleresti
    🔊
    lui/lei/Lei scivolerebbe
    🔊
    noi scivoleremmo
    🔊
    voi scivolereste
    🔊
    loro scivolerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato scivolàre

    io sarei scivolato(a)
    🔊
    tu saresti scivolato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei sarebbe scivolato(a)
    🔊
    noi saremmo scivolati(e)
    🔊
    voi sareste scivolati(e)
    🔊
    loro sarebbero scivolati(e)
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова scivolàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo scivolàre

    tu scivola
    🔊
    noi scivoliamo
    🔊
    voi scivolate
    🔊

    Congiuntivo scivolàre

    Lei scivoli
    🔊
    Che lui/lei scivoli
    🔊
    Che loro scivolino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!