🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    La situazione è scoppiata in un conflitto. (Giosuè Carducci, Odi Barbare)
    scoppiàre : вибухати
    scop|pià|re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова scoppiàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente scoppiàre

    io scoppio
    🔊
    tu scoppi
    🔊
    lui/lei/Lei scoppia
    🔊
    noi scoppiamo
    🔊
    voi scoppiate
    🔊
    loro scoppiano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto scoppiàre

    io scoppiavo
    🔊
    tu scoppiavi
    🔊
    lui/lei/Lei scoppiava
    🔊
    noi scoppiavamo
    🔊
    voi scoppiavate
    🔊
    loro scoppiavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice scoppiàre

    io scoppierò
    🔊
    tu scoppierai
    🔊
    lui/lei/Lei scoppierà
    🔊
    noi scoppieremo
    🔊
    voi scoppierete
    🔊
    loro scoppieranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto scoppiàre

    io scoppiai
    🔊
    tu scoppiasti
    🔊
    lui/lei/Lei scoppiò
    🔊
    noi scoppiammo
    🔊
    voi scoppiaste
    🔊
    loro scoppiarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore scoppiàre

    io sarò scoppiato(a)
    🔊
    tu sarai scoppiato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei sarà scoppiato(a)
    🔊
    noi saremo scoppiati(e)
    🔊
    voi sarete scoppiati(e)
    🔊
    loro saranno scoppiati(e)
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo scoppiàre

    io sono scoppiato(a)
    🔊
    tu sei scoppiato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei è scoppiato(a)
    🔊
    noi siamo scoppiati(e)
    🔊
    voi siete scoppiati(e)
    🔊
    loro sono scoppiati(e)
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo scoppiàre

    io ero scoppiato(a)
    🔊
    tu eri scoppiato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei era scoppiato(a)
    🔊
    noi eravamo scoppiati(e)
    🔊
    voi eravate scoppiati(e)
    🔊
    loro erano scoppiati(e)
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto scoppiàre

    io fui scoppiato(a)
    🔊
    tu fosti scoppiato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei fu scoppiato(a)
    🔊
    noi fummo scoppiati(e)
    🔊
    voi foste scoppiati(e)
    🔊
    loro furono scoppiati(e)
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова scoppiàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente scoppiàre

    io scoppi
    🔊
    tu scoppi
    🔊
    lui/lei/Lei scoppi
    🔊
    noi scoppiamo
    🔊
    voi scoppiate
    🔊
    loro scoppino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto scoppiàre

    io scoppiassi
    🔊
    tu scoppiassi
    🔊
    lui/lei/Lei scoppiasse
    🔊
    noi scoppiassimo
    🔊
    voi scoppiaste
    🔊
    loro scoppiassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato scoppiàre

    io sia scoppiato(a)
    🔊
    tu sia scoppiato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei sia scoppiato(a)
    🔊
    noi siamo scoppiati(e)
    🔊
    voi siate scoppiati(e)
    🔊
    loro siano scoppiati(e)
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato scoppiàre

    io fossi scoppiato(a)
    🔊
    tu fossi scoppiato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei fosse scoppiato(a)
    🔊
    noi fossimo scoppiati(e)
    🔊
    voi foste scoppiati(e)
    🔊
    loro fossero scoppiati(e)
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова scoppiàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente scoppiàre

    io scoppierei
    🔊
    tu scoppieresti
    🔊
    lui/lei/Lei scoppierebbe
    🔊
    noi scoppieremmo
    🔊
    voi scoppiereste
    🔊
    loro scoppierebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato scoppiàre

    io sarei scoppiato(a)
    🔊
    tu saresti scoppiato(a)
    🔊
    lui/lei/Lei sarebbe scoppiato(a)
    🔊
    noi saremmo scoppiati(e)
    🔊
    voi sareste scoppiati(e)
    🔊
    loro sarebbero scoppiati(e)
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова scoppiàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo scoppiàre

    tu scoppia
    🔊
    noi scoppiamo
    🔊
    voi scoppiate
    🔊

    Congiuntivo scoppiàre

    Lei scoppi
    🔊
    Che lui/lei scoppi
    🔊
    Che loro scoppino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!