В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
Il legno ha scricchiolato sotto il peso. (Alessandro Manzoni, I Promessi Sposi)
scricchiolàre : скрипіти
scric|chio|là|re
: (accento grave)
Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова scricchiolàre
Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.
Tempo semplice
Presente scricchiolàre |
||
io | scricchiolo |
🔊
|
tu | scricchioli |
🔊
|
lui/lei/Lei | scricchiola |
🔊
|
noi | scricchioliamo |
🔊
|
voi | scricchiolate |
🔊
|
loro | scricchiolano |
🔊
|
Tempo semplice
Imperfetto scricchiolàre |
||
io | scricchiolavo |
🔊
|
tu | scricchiolavi |
🔊
|
lui/lei/Lei | scricchiolava |
🔊
|
noi | scricchiolavamo |
🔊
|
voi | scricchiolavate |
🔊
|
loro | scricchiolavano |
🔊
|
Tempo semplice
Futuro semplice scricchiolàre |
||
io | scricchiolerò |
🔊
|
tu | scricchiolerai |
🔊
|
lui/lei/Lei | scricchiolerà |
🔊
|
noi | scricchioleremo |
🔊
|
voi | scricchiolerete |
🔊
|
loro | scricchioleranno |
🔊
|
Tempo semplice
Passato remoto scricchiolàre |
||
io | scricchiolai |
🔊
|
tu | scricchiolasti |
🔊
|
lui/lei/Lei | scricchiolò |
🔊
|
noi | scricchiolammo |
🔊
|
voi | scricchiolaste |
🔊
|
loro | scricchiolarono |
🔊
|
Tempo composto
Futuro anteriore scricchiolàre |
||
io | avrò scricchiolato |
🔊
|
tu | avrai scricchiolato |
🔊
|
lui/lei/Lei | avrà scricchiolato |
🔊
|
noi | avremo scricchiolato |
🔊
|
voi | avrete scricchiolato |
🔊
|
loro | avranno scricchiolato |
🔊
|
Tempo composto
Passato prossimo scricchiolàre |
||
io | ho scricchiolato |
🔊
|
tu | hai scricchiolato |
🔊
|
lui/lei/Lei | ha scricchiolato |
🔊
|
noi | abbiamo scricchiolato |
🔊
|
voi | avete scricchiolato |
🔊
|
loro | hanno scricchiolato |
🔊
|
Tempo composto
Trapassato prossimo scricchiolàre |
||
io | avevo scricchiolato |
🔊
|
tu | avevi scricchiolato |
🔊
|
lui/lei/Lei | aveva scricchiolato |
🔊
|
noi | avevamo scricchiolato |
🔊
|
voi | avevate scricchiolato |
🔊
|
loro | avevano scricchiolato |
🔊
|
Tempo composto
Trapassato remoto scricchiolàre |
||
io | ebbi scricchiolato |
🔊
|
tu | avesti scricchiolato |
🔊
|
lui/lei/Lei | ebbe scricchiolato |
🔊
|
noi | avemmo scricchiolato |
🔊
|
voi | aveste scricchiolato |
🔊
|
loro | ebbero scricchiolato |
🔊
|
Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова scricchiolàre
Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.
Tempo semplice
Congiuntivo presente scricchiolàre |
||
io | scricchioli |
🔊
|
tu | scricchioli |
🔊
|
lui/lei/Lei | scricchioli |
🔊
|
noi | scricchioliamo |
🔊
|
voi | scricchioliate |
🔊
|
loro | scricchiolino |
🔊
|
Tempo semplice
Congiuntivo imperfetto scricchiolàre |
||
io | scricchiolassi |
🔊
|
tu | scricchiolassi |
🔊
|
lui/lei/Lei | scricchiolasse |
🔊
|
noi | scricchiolassimo |
🔊
|
voi | scricchiolaste |
🔊
|
loro | scricchiolassero |
🔊
|
Tempo composto
Congiuntivo passato scricchiolàre |
||
io | abbia scricchiolato |
🔊
|
tu | abbia scricchiolato |
🔊
|
lui/lei/Lei | abbia scricchiolato |
🔊
|
noi | abbiamo scricchiolato |
🔊
|
voi | abbiate scricchiolato |
🔊
|
loro | abbiano scricchiolato |
🔊
|
Tempo composto
Congiuntivo trapassato scricchiolàre |
||
io | avessi scricchiolato |
🔊
|
tu | avessi scricchiolato |
🔊
|
lui/lei/Lei | avesse scricchiolato |
🔊
|
noi | avessimo scricchiolato |
🔊
|
voi | aveste scricchiolato |
🔊
|
loro | avessero scricchiolato |
🔊
|
Умовний спосіб (Condizionale) дієслова scricchiolàre
Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.
Tempo semplice
Condizionale presente scricchiolàre |
||
io | scricchiolerei |
🔊
|
tu | scricchioleresti |
🔊
|
lui/lei/Lei | scricchiolerebbe |
🔊
|
noi | scricchioleremmo |
🔊
|
voi | scricchiolereste |
🔊
|
loro | scricchiolerebbero |
🔊
|
Tempo composto
Condizionale passato scricchiolàre |
||
io | avrei scricchiolato |
🔊
|
tu | avresti scricchiolato |
🔊
|
lui/lei/Lei | avrebbe scricchiolato |
🔊
|
noi | avremmo scricchiolato |
🔊
|
voi | avreste scricchiolato |
🔊
|
loro | avrebbero scricchiolato |
🔊
|
Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова scricchiolàre
Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.
Imperativo scricchiolàre |
||
tu | scricchiola |
🔊
|
noi | scricchioliamo |
🔊
|
voi | scricchiolate |
🔊
|
Congiuntivo scricchiolàre |
||
Lei | scricchioli |
🔊
|
Che lui/lei | scricchioli |
🔊
|
Che loro | scricchiolino |
🔊
|
Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!
Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!