🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Hanno simulato una situazione di emergenza. (Dante Alighieri, Divina Commedia)
    simulàre : імітувати
    si|mu||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова simulàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente simulàre

    io simulo
    🔊
    tu simuli
    🔊
    lui/lei/Lei simula
    🔊
    noi simuliamo
    🔊
    voi simulate
    🔊
    loro simulano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto simulàre

    io simulavo
    🔊
    tu simulavi
    🔊
    lui/lei/Lei simulava
    🔊
    noi simulavamo
    🔊
    voi simulavate
    🔊
    loro simulavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice simulàre

    io simulerò
    🔊
    tu simulerai
    🔊
    lui/lei/Lei simulerà
    🔊
    noi simuleremo
    🔊
    voi simulerete
    🔊
    loro simuleranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto simulàre

    io simulai
    🔊
    tu simulasti
    🔊
    lui/lei/Lei simulò
    🔊
    noi simulammo
    🔊
    voi simulaste
    🔊
    loro simularono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore simulàre

    io avrò simulato
    🔊
    tu avrai simulato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà simulato
    🔊
    noi avremo simulato
    🔊
    voi avrete simulato
    🔊
    loro avranno simulato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo simulàre

    io ho simulato
    🔊
    tu hai simulato
    🔊
    lui/lei/Lei ha simulato
    🔊
    noi abbiamo simulato
    🔊
    voi avete simulato
    🔊
    loro hanno simulato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo simulàre

    io avevo simulato
    🔊
    tu avevi simulato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva simulato
    🔊
    noi avevamo simulato
    🔊
    voi avevate simulato
    🔊
    loro avevano simulato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto simulàre

    io ebbi simulato
    🔊
    tu avesti simulato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe simulato
    🔊
    noi avemmo simulato
    🔊
    voi aveste simulato
    🔊
    loro ebbero simulato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова simulàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente simulàre

    io simuli
    🔊
    tu simuli
    🔊
    lui/lei/Lei simuli
    🔊
    noi simuliamo
    🔊
    voi simuliate
    🔊
    loro simulino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto simulàre

    io simulassi
    🔊
    tu simulassi
    🔊
    lui/lei/Lei simulasse
    🔊
    noi simulassimo
    🔊
    voi simulaste
    🔊
    loro simulassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato simulàre

    io abbia simulato
    🔊
    tu abbia simulato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia simulato
    🔊
    noi abbiamo simulato
    🔊
    voi abbiate simulato
    🔊
    loro abbiano simulato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato simulàre

    io avessi simulato
    🔊
    tu avessi simulato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse simulato
    🔊
    noi avessimo simulato
    🔊
    voi aveste simulato
    🔊
    loro avessero simulato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова simulàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente simulàre

    io simulerei
    🔊
    tu simuleresti
    🔊
    lui/lei/Lei simulerebbe
    🔊
    noi simuleremmo
    🔊
    voi simulereste
    🔊
    loro simulerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato simulàre

    io avrei simulato
    🔊
    tu avresti simulato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe simulato
    🔊
    noi avremmo simulato
    🔊
    voi avreste simulato
    🔊
    loro avrebbero simulato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова simulàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo simulàre

    tu simula
    🔊
    noi simuliamo
    🔊
    voi simulate
    🔊

    Congiuntivo simulàre

    Lei simuli
    🔊
    Che lui/lei simuli
    🔊
    Che loro simulino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!