🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha soffiato la candela. (Giosuè Carducci, Odi Barbare)
    soffiàre : дмухати
    sof|fià|re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова soffiàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente soffiàre

    io soffio
    🔊
    tu soffi
    🔊
    lui/lei/Lei soffia
    🔊
    noi soffiamo
    🔊
    voi soffiate
    🔊
    loro soffiano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto soffiàre

    io soffiavo
    🔊
    tu soffiavi
    🔊
    lui/lei/Lei soffiava
    🔊
    noi soffiavamo
    🔊
    voi soffiavate
    🔊
    loro soffiavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice soffiàre

    io soffierò
    🔊
    tu soffierai
    🔊
    lui/lei/Lei soffierà
    🔊
    noi soffieremo
    🔊
    voi soffierete
    🔊
    loro soffieranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto soffiàre

    io soffiai
    🔊
    tu soffiasti
    🔊
    lui/lei/Lei soffiò
    🔊
    noi soffiammo
    🔊
    voi soffiaste
    🔊
    loro soffiarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore soffiàre

    io avrò soffiato
    🔊
    tu avrai soffiato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà soffiato
    🔊
    noi avremo soffiato
    🔊
    voi avrete soffiato
    🔊
    loro avranno soffiato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo soffiàre

    io ho soffiato
    🔊
    tu hai soffiato
    🔊
    lui/lei/Lei ha soffiato
    🔊
    noi abbiamo soffiato
    🔊
    voi avete soffiato
    🔊
    loro hanno soffiato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo soffiàre

    io avevo soffiato
    🔊
    tu avevi soffiato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva soffiato
    🔊
    noi avevamo soffiato
    🔊
    voi avevate soffiato
    🔊
    loro avevano soffiato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto soffiàre

    io ebbi soffiato
    🔊
    tu avesti soffiato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe soffiato
    🔊
    noi avemmo soffiato
    🔊
    voi aveste soffiato
    🔊
    loro ebbero soffiato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова soffiàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente soffiàre

    io soffi
    🔊
    tu soffi
    🔊
    lui/lei/Lei soffi
    🔊
    noi soffiamo
    🔊
    voi soffiate
    🔊
    loro soffino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto soffiàre

    io soffiassi
    🔊
    tu soffiassi
    🔊
    lui/lei/Lei soffiasse
    🔊
    noi soffiassimo
    🔊
    voi soffiaste
    🔊
    loro soffiassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato soffiàre

    io abbia soffiato
    🔊
    tu abbia soffiato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia soffiato
    🔊
    noi abbiamo soffiato
    🔊
    voi abbiate soffiato
    🔊
    loro abbiano soffiato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato soffiàre

    io avessi soffiato
    🔊
    tu avessi soffiato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse soffiato
    🔊
    noi avessimo soffiato
    🔊
    voi aveste soffiato
    🔊
    loro avessero soffiato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова soffiàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente soffiàre

    io soffierei
    🔊
    tu soffieresti
    🔊
    lui/lei/Lei soffierebbe
    🔊
    noi soffieremmo
    🔊
    voi soffiereste
    🔊
    loro soffierebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato soffiàre

    io avrei soffiato
    🔊
    tu avresti soffiato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe soffiato
    🔊
    noi avremmo soffiato
    🔊
    voi avreste soffiato
    🔊
    loro avrebbero soffiato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова soffiàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo soffiàre

    tu soffia
    🔊
    noi soffiamo
    🔊
    voi soffiate
    🔊

    Congiuntivo soffiàre

    Lei soffi
    🔊
    Che lui/lei soffi
    🔊
    Che loro soffino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!