🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha sospettato dell’amico. (Giosuè Carducci, Odi Barbare)
    sospettàre : підозрювати
    so|spet||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова sospettàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente sospettàre

    io sospetto
    🔊
    tu sospetti
    🔊
    lui/lei/Lei sospetta
    🔊
    noi sospettiamo
    🔊
    voi sospettate
    🔊
    loro sospettano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto sospettàre

    io sospettavo
    🔊
    tu sospettavi
    🔊
    lui/lei/Lei sospettava
    🔊
    noi sospettavamo
    🔊
    voi sospettavate
    🔊
    loro sospettavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice sospettàre

    io sospetterò
    🔊
    tu sospetterai
    🔊
    lui/lei/Lei sospetterà
    🔊
    noi sospetteremo
    🔊
    voi sospetterete
    🔊
    loro sospetteranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto sospettàre

    io sospettai
    🔊
    tu sospettasti
    🔊
    lui/lei/Lei sospettò
    🔊
    noi sospettammo
    🔊
    voi sospettaste
    🔊
    loro sospettarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore sospettàre

    io avrò sospettato
    🔊
    tu avrai sospettato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà sospettato
    🔊
    noi avremo sospettato
    🔊
    voi avrete sospettato
    🔊
    loro avranno sospettato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo sospettàre

    io ho sospettato
    🔊
    tu hai sospettato
    🔊
    lui/lei/Lei ha sospettato
    🔊
    noi abbiamo sospettato
    🔊
    voi avete sospettato
    🔊
    loro hanno sospettato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo sospettàre

    io avevo sospettato
    🔊
    tu avevi sospettato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva sospettato
    🔊
    noi avevamo sospettato
    🔊
    voi avevate sospettato
    🔊
    loro avevano sospettato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto sospettàre

    io ebbi sospettato
    🔊
    tu avesti sospettato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe sospettato
    🔊
    noi avemmo sospettato
    🔊
    voi aveste sospettato
    🔊
    loro ebbero sospettato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова sospettàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente sospettàre

    io sospetti
    🔊
    tu sospetti
    🔊
    lui/lei/Lei sospetti
    🔊
    noi sospettiamo
    🔊
    voi sospettiate
    🔊
    loro sospettino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto sospettàre

    io sospettassi
    🔊
    tu sospettassi
    🔊
    lui/lei/Lei sospettasse
    🔊
    noi sospettassimo
    🔊
    voi sospettaste
    🔊
    loro sospettassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato sospettàre

    io abbia sospettato
    🔊
    tu abbia sospettato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia sospettato
    🔊
    noi abbiamo sospettato
    🔊
    voi abbiate sospettato
    🔊
    loro abbiano sospettato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato sospettàre

    io avessi sospettato
    🔊
    tu avessi sospettato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse sospettato
    🔊
    noi avessimo sospettato
    🔊
    voi aveste sospettato
    🔊
    loro avessero sospettato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова sospettàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente sospettàre

    io sospetterei
    🔊
    tu sospetteresti
    🔊
    lui/lei/Lei sospetterebbe
    🔊
    noi sospetteremmo
    🔊
    voi sospettereste
    🔊
    loro sospetterebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato sospettàre

    io avrei sospettato
    🔊
    tu avresti sospettato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe sospettato
    🔊
    noi avremmo sospettato
    🔊
    voi avreste sospettato
    🔊
    loro avrebbero sospettato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова sospettàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo sospettàre

    tu sospetta
    🔊
    noi sospettiamo
    🔊
    voi sospettate
    🔊

    Congiuntivo sospettàre

    Lei sospetti
    🔊
    Che lui/lei sospetti
    🔊
    Che loro sospettino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!