🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Lui ha sospirato di sollievo. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    sospiràre : зітхати
    so|spi||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова sospiràre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente sospiràre

    io sospiro
    🔊
    tu sospiri
    🔊
    lui/lei/Lei sospira
    🔊
    noi sospiriamo
    🔊
    voi sospirate
    🔊
    loro sospirano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto sospiràre

    io sospiravo
    🔊
    tu sospiravi
    🔊
    lui/lei/Lei sospirava
    🔊
    noi sospiravamo
    🔊
    voi sospiravate
    🔊
    loro sospiravano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice sospiràre

    io sospirerò
    🔊
    tu sospirerai
    🔊
    lui/lei/Lei sospirerà
    🔊
    noi sospireremo
    🔊
    voi sospirerete
    🔊
    loro sospireranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto sospiràre

    io sospirai
    🔊
    tu sospirasti
    🔊
    lui/lei/Lei sospirò
    🔊
    noi sospirammo
    🔊
    voi sospiraste
    🔊
    loro sospirarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore sospiràre

    io avrò sospirato
    🔊
    tu avrai sospirato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà sospirato
    🔊
    noi avremo sospirato
    🔊
    voi avrete sospirato
    🔊
    loro avranno sospirato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo sospiràre

    io ho sospirato
    🔊
    tu hai sospirato
    🔊
    lui/lei/Lei ha sospirato
    🔊
    noi abbiamo sospirato
    🔊
    voi avete sospirato
    🔊
    loro hanno sospirato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo sospiràre

    io avevo sospirato
    🔊
    tu avevi sospirato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva sospirato
    🔊
    noi avevamo sospirato
    🔊
    voi avevate sospirato
    🔊
    loro avevano sospirato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto sospiràre

    io ebbi sospirato
    🔊
    tu avesti sospirato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe sospirato
    🔊
    noi avemmo sospirato
    🔊
    voi aveste sospirato
    🔊
    loro ebbero sospirato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова sospiràre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente sospiràre

    io sospiri
    🔊
    tu sospiri
    🔊
    lui/lei/Lei sospiri
    🔊
    noi sospiriamo
    🔊
    voi sospiriate
    🔊
    loro sospirino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto sospiràre

    io sospirassi
    🔊
    tu sospirassi
    🔊
    lui/lei/Lei sospirasse
    🔊
    noi sospirassimo
    🔊
    voi sospiraste
    🔊
    loro sospirassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato sospiràre

    io abbia sospirato
    🔊
    tu abbia sospirato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia sospirato
    🔊
    noi abbiamo sospirato
    🔊
    voi abbiate sospirato
    🔊
    loro abbiano sospirato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato sospiràre

    io avessi sospirato
    🔊
    tu avessi sospirato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse sospirato
    🔊
    noi avessimo sospirato
    🔊
    voi aveste sospirato
    🔊
    loro avessero sospirato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова sospiràre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente sospiràre

    io sospirerei
    🔊
    tu sospireresti
    🔊
    lui/lei/Lei sospirerebbe
    🔊
    noi sospireremmo
    🔊
    voi sospirereste
    🔊
    loro sospirerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato sospiràre

    io avrei sospirato
    🔊
    tu avresti sospirato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe sospirato
    🔊
    noi avremmo sospirato
    🔊
    voi avreste sospirato
    🔊
    loro avrebbero sospirato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова sospiràre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo sospiràre

    tu sospira
    🔊
    noi sospiriamo
    🔊
    voi sospirate
    🔊

    Congiuntivo sospiràre

    Lei sospiri
    🔊
    Che lui/lei sospiri
    🔊
    Che loro sospirino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!