🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha spioverato le foglie secche dal giardino. (Luigi Pirandello, Il Fu Mattia Pascal)
    verbo irregolare
    spiòvere : знову дощити
    spiò|ve|re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова spiòvere

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente spiòvere

    io spiovo
    🔊
    tu spiovi
    🔊
    lui/lei/Lei spiove
    🔊
    noi spioviamo
    🔊
    voi spiovete
    🔊
    loro spiovono
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto spiòvere

    io spiovevo
    🔊
    tu spiovevi
    🔊
    lui/lei/Lei spioveva
    🔊
    noi spiovevamo
    🔊
    voi spiovevate
    🔊
    loro spiovevano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice spiòvere

    io spioverò
    🔊
    tu spioverai
    🔊
    lui/lei/Lei spioverà
    🔊
    noi spioveremo
    🔊
    voi spioverete
    🔊
    loro spioveranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto spiòvere

    io spiovetti, spiovei
    🔊
    tu spiovesti
    🔊
    lui/lei/Lei spiovette, spiové
    🔊
    noi spiovemmo
    🔊
    voi spioveste
    🔊
    loro spiovettero, spioverono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore spiòvere

    io avrò spiovuto
    🔊
    tu avrai spiovuto
    🔊
    lui/lei/Lei avrà spiovuto
    🔊
    noi avremo spiovuto
    🔊
    voi avrete spiovuto
    🔊
    loro avranno spiovuto
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo spiòvere

    io ho spiovuto
    🔊
    tu hai spiovuto
    🔊
    lui/lei/Lei ha spiovuto
    🔊
    noi abbiamo spiovuto
    🔊
    voi avete spiovuto
    🔊
    loro hanno spiovuto
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo spiòvere

    io avevo spiovuto
    🔊
    tu avevi spiovuto
    🔊
    lui/lei/Lei aveva spiovuto
    🔊
    noi avevamo spiovuto
    🔊
    voi avevate spiovuto
    🔊
    loro avevano spiovuto
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto spiòvere

    io ebbi spiovuto
    🔊
    tu avesti spiovuto
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe spiovuto
    🔊
    noi avemmo spiovuto
    🔊
    voi aveste spiovuto
    🔊
    loro ebbero spiovuto
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова spiòvere

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente spiòvere

    io spiova
    🔊
    tu spiova
    🔊
    lui/lei/Lei spiova
    🔊
    noi spioviamo
    🔊
    voi spioviate
    🔊
    loro spiovano
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto spiòvere

    io spiovessi
    🔊
    tu spiovessi
    🔊
    lui/lei/Lei spiovesse
    🔊
    noi spiovessimo
    🔊
    voi spioveste
    🔊
    loro spiovessero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato spiòvere

    io abbia spiovuto
    🔊
    tu abbia spiovuto
    🔊
    lui/lei/Lei abbia spiovuto
    🔊
    noi abbiamo spiovuto
    🔊
    voi abbiate spiovuto
    🔊
    loro abbiano spiovuto
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato spiòvere

    io avessi spiovuto
    🔊
    tu avessi spiovuto
    🔊
    lui/lei/Lei avesse spiovuto
    🔊
    noi avessimo spiovuto
    🔊
    voi aveste spiovuto
    🔊
    loro avessero spiovuto
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова spiòvere

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente spiòvere

    io spioverei
    🔊
    tu spioveresti
    🔊
    lui/lei/Lei spioverebbe
    🔊
    noi spioveremmo
    🔊
    voi spiovereste
    🔊
    loro spioverebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato spiòvere

    io avrei spiovuto
    🔊
    tu avresti spiovuto
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe spiovuto
    🔊
    noi avremmo spiovuto
    🔊
    voi avreste spiovuto
    🔊
    loro avrebbero spiovuto
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова spiòvere

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo spiòvere

    tu spiovi
    🔊
    noi spioviamo
    🔊
    voi spiovete
    🔊

    Congiuntivo spiòvere

    Lei spiova
    🔊
    Che lui/lei spiova
    🔊
    Che loro spiovano
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!