🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Il comportamento strano lo ha fatto stranire. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    stranìre : дивувати
    stra||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова stranìre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente stranìre

    io stranisco
    🔊
    tu stranisci
    🔊
    lui/lei/Lei stranisce
    🔊
    noi straniamo
    🔊
    voi stranite
    🔊
    loro straniscono
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto stranìre

    io stranivo
    🔊
    tu stranivi
    🔊
    lui/lei/Lei straniva
    🔊
    noi stranivamo
    🔊
    voi stranivate
    🔊
    loro stranivano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice stranìre

    io stranirò
    🔊
    tu stranirai
    🔊
    lui/lei/Lei stranirà
    🔊
    noi straniremo
    🔊
    voi stranirete
    🔊
    loro straniranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto stranìre

    io stranii
    🔊
    tu stranisti
    🔊
    lui/lei/Lei stranì
    🔊
    noi stranimmo
    🔊
    voi straniste
    🔊
    loro stranirono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore stranìre

    io sarò stranito(a)
    🔊
    tu sarai stranito(a)
    🔊
    lui/lei/Lei sarà stranito(a)
    🔊
    noi saremo straniti(e)
    🔊
    voi sarete straniti(e)
    🔊
    loro saranno straniti(e)
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo stranìre

    io sono stranito(a)
    🔊
    tu sei stranito(a)
    🔊
    lui/lei/Lei è stranito(a)
    🔊
    noi siamo straniti(e)
    🔊
    voi siete straniti(e)
    🔊
    loro sono straniti(e)
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo stranìre

    io ero stranito(a)
    🔊
    tu eri stranito(a)
    🔊
    lui/lei/Lei era stranito(a)
    🔊
    noi eravamo straniti(e)
    🔊
    voi eravate straniti(e)
    🔊
    loro erano straniti(e)
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto stranìre

    io fui stranito(a)
    🔊
    tu fosti stranito(a)
    🔊
    lui/lei/Lei fu stranito(a)
    🔊
    noi fummo straniti(e)
    🔊
    voi foste straniti(e)
    🔊
    loro furono straniti(e)
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова stranìre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente stranìre

    io stranisca
    🔊
    tu stranisca
    🔊
    lui/lei/Lei stranisca
    🔊
    noi straniamo
    🔊
    voi straniate
    🔊
    loro straniscano
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto stranìre

    io stranissi
    🔊
    tu stranissi
    🔊
    lui/lei/Lei stranisse
    🔊
    noi stranissimo
    🔊
    voi straniste
    🔊
    loro stranissero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato stranìre

    io sia stranito(a)
    🔊
    tu sia stranito(a)
    🔊
    lui/lei/Lei sia stranito(a)
    🔊
    noi siamo straniti(e)
    🔊
    voi siate straniti(e)
    🔊
    loro siano straniti(e)
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato stranìre

    io fossi stranito(a)
    🔊
    tu fossi stranito(a)
    🔊
    lui/lei/Lei fosse stranito(a)
    🔊
    noi fossimo straniti(e)
    🔊
    voi foste straniti(e)
    🔊
    loro fossero straniti(e)
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова stranìre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente stranìre

    io stranirei
    🔊
    tu straniresti
    🔊
    lui/lei/Lei stranirebbe
    🔊
    noi straniremmo
    🔊
    voi stranireste
    🔊
    loro stranerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato stranìre

    io sarei stranito(a)
    🔊
    tu saresti stranito(a)
    🔊
    lui/lei/Lei sarebbe stranito(a)
    🔊
    noi saremmo straniti(e)
    🔊
    voi sareste straniti(e)
    🔊
    loro sarebbero straniti(e)
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова stranìre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo stranìre

    tu strani
    🔊
    noi straniamo
    🔊
    voi stranite
    🔊

    Congiuntivo stranìre

    Lei stranisca
    🔊
    Che lui/lei stranisca
    🔊
    Che loro straniscano
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!