🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Il rumore è strepitato per tutta la notte. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    strepìre : галасувати
    stre||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова strepìre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente strepìre

    io strepisco
    🔊
    tu strepisci
    🔊
    lui/lei/Lei strepisce
    🔊
    noi strepiamo
    🔊
    voi strepite
    🔊
    loro strepiscono
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto strepìre

    io strepivo
    🔊
    tu strepivi
    🔊
    lui/lei/Lei strepiva
    🔊
    noi strepivamo
    🔊
    voi strepivate
    🔊
    loro strepivano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice strepìre

    io strepirò
    🔊
    tu strepirai
    🔊
    lui/lei/Lei strepirà
    🔊
    noi strepiremo
    🔊
    voi strepirete
    🔊
    loro strepiranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto strepìre

    io strepii
    🔊
    tu strepisti
    🔊
    lui/lei/Lei strepì
    🔊
    noi strepimmo
    🔊
    voi strepiste
    🔊
    loro strepirono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore strepìre

    io sarò strepito(a)
    🔊
    tu sarai strepito(a)
    🔊
    lui/lei/Lei sarà strepito(a)
    🔊
    noi saremo strepiti(e)
    🔊
    voi sarete strepiti(e)
    🔊
    loro saranno strepiti(e)
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo strepìre

    io sono strepito(a)
    🔊
    tu sei strepito(a)
    🔊
    lui/lei/Lei è strepito(a)
    🔊
    noi siamo strepiti(e)
    🔊
    voi siete strepiti(e)
    🔊
    loro sono strepiti(e)
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo strepìre

    io ero strepito(a)
    🔊
    tu eri strepito(a)
    🔊
    lui/lei/Lei era strepito(a)
    🔊
    noi eravamo strepiti(e)
    🔊
    voi eravate strepiti(e)
    🔊
    loro erano strepiti(e)
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto strepìre

    io fui strepito(a)
    🔊
    tu fosti strepito(a)
    🔊
    lui/lei/Lei fu strepito(a)
    🔊
    noi fummo strepiti(e)
    🔊
    voi foste strepiti(e)
    🔊
    loro furono strepiti(e)
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова strepìre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente strepìre

    io strepisca
    🔊
    tu strepisca
    🔊
    lui/lei/Lei strepisca
    🔊
    noi strepiamo
    🔊
    voi strepiate
    🔊
    loro strepiscano
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto strepìre

    io strepissi
    🔊
    tu strepissi
    🔊
    lui/lei/Lei strepisse
    🔊
    noi strepissimo
    🔊
    voi strepiste
    🔊
    loro strepissero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato strepìre

    io sia strepito(a)
    🔊
    tu sia strepito(a)
    🔊
    lui/lei/Lei sia strepito(a)
    🔊
    noi siamo strepiti(e)
    🔊
    voi siate strepiti(e)
    🔊
    loro siano strepiti(e)
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato strepìre

    io fossi strepito(a)
    🔊
    tu fossi strepito(a)
    🔊
    lui/lei/Lei fosse strepito(a)
    🔊
    noi fossimo strepiti(e)
    🔊
    voi foste strepiti(e)
    🔊
    loro fossero strepiti(e)
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова strepìre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente strepìre

    io strepirei
    🔊
    tu strepiresti
    🔊
    lui/lei/Lei strepirebbe
    🔊
    noi strepiremmo
    🔊
    voi strepireste
    🔊
    loro streperebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato strepìre

    io sarei strepito(a)
    🔊
    tu saresti strepito(a)
    🔊
    lui/lei/Lei sarebbe strepito(a)
    🔊
    noi saremmo strepiti(e)
    🔊
    voi sareste strepiti(e)
    🔊
    loro sarebbero strepiti(e)
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова strepìre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo strepìre

    tu strepi
    🔊
    noi strepiamo
    🔊
    voi strepite
    🔊

    Congiuntivo strepìre

    Lei strepisca
    🔊
    Che lui/lei strepisca
    🔊
    Che loro strepiscano
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!