🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha strillato dalla gioia. (Giovanni Verga, I Malavoglia)
    strillàre : кричати
    stril||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова strillàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente strillàre

    io strillo
    🔊
    tu strilli
    🔊
    lui/lei/Lei strilla
    🔊
    noi strilliamo
    🔊
    voi strillate
    🔊
    loro strillano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto strillàre

    io strillavo
    🔊
    tu strillavi
    🔊
    lui/lei/Lei strillava
    🔊
    noi strillavamo
    🔊
    voi strillavate
    🔊
    loro strillavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice strillàre

    io strillerò
    🔊
    tu strillerai
    🔊
    lui/lei/Lei strillerà
    🔊
    noi strilleremo
    🔊
    voi strillerete
    🔊
    loro strilleranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto strillàre

    io strillai
    🔊
    tu strillasti
    🔊
    lui/lei/Lei strillò
    🔊
    noi strillammo
    🔊
    voi strillaste
    🔊
    loro strillarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore strillàre

    io avrò strillato
    🔊
    tu avrai strillato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà strillato
    🔊
    noi avremo strillato
    🔊
    voi avrete strillato
    🔊
    loro avranno strillato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo strillàre

    io ho strillato
    🔊
    tu hai strillato
    🔊
    lui/lei/Lei ha strillato
    🔊
    noi abbiamo strillato
    🔊
    voi avete strillato
    🔊
    loro hanno strillato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo strillàre

    io avevo strillato
    🔊
    tu avevi strillato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva strillato
    🔊
    noi avevamo strillato
    🔊
    voi avevate strillato
    🔊
    loro avevano strillato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto strillàre

    io ebbi strillato
    🔊
    tu avesti strillato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe strillato
    🔊
    noi avemmo strillato
    🔊
    voi aveste strillato
    🔊
    loro ebbero strillato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова strillàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente strillàre

    io strilli
    🔊
    tu strilli
    🔊
    lui/lei/Lei strilli
    🔊
    noi strilliamo
    🔊
    voi strilliate
    🔊
    loro strillino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto strillàre

    io strillassi
    🔊
    tu strillassi
    🔊
    lui/lei/Lei strillasse
    🔊
    noi strillassimo
    🔊
    voi strillaste
    🔊
    loro strillassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato strillàre

    io abbia strillato
    🔊
    tu abbia strillato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia strillato
    🔊
    noi abbiamo strillato
    🔊
    voi abbiate strillato
    🔊
    loro abbiano strillato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato strillàre

    io avessi strillato
    🔊
    tu avessi strillato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse strillato
    🔊
    noi avessimo strillato
    🔊
    voi aveste strillato
    🔊
    loro avessero strillato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова strillàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente strillàre

    io strillerei
    🔊
    tu strilleresti
    🔊
    lui/lei/Lei strillerebbe
    🔊
    noi strilleremmo
    🔊
    voi strillereste
    🔊
    loro strillerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato strillàre

    io avrei strillato
    🔊
    tu avresti strillato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe strillato
    🔊
    noi avremmo strillato
    🔊
    voi avreste strillato
    🔊
    loro avrebbero strillato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова strillàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo strillàre

    tu strilla
    🔊
    noi strilliamo
    🔊
    voi strillate
    🔊

    Congiuntivo strillàre

    Lei strilli
    🔊
    Che lui/lei strilli
    🔊
    Che loro strillino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!