🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    La magia ha stupefatto il pubblico. (Dante Alighieri, Divina Commedia)
    stupefàre : захоплювати
    stu|pe||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова stupefàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente stupefàre

    io stupefo
    🔊
    tu stupefi
    🔊
    lui/lei/Lei stupefa
    🔊
    noi stupefiamo
    🔊
    voi stupefate
    🔊
    loro stupefano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto stupefàre

    io stupefavo
    🔊
    tu stupefavi
    🔊
    lui/lei/Lei stupefava
    🔊
    noi stupefavamo
    🔊
    voi stupefavate
    🔊
    loro stupefavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice stupefàre

    io stupeferò
    🔊
    tu stupeferai
    🔊
    lui/lei/Lei stupeferà
    🔊
    noi stupeferemo
    🔊
    voi stupeferete
    🔊
    loro stupeferanno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto stupefàre

    io stupefai
    🔊
    tu stupefasti
    🔊
    lui/lei/Lei stupefò
    🔊
    noi stupefammo
    🔊
    voi stupefaste
    🔊
    loro stupefarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore stupefàre

    io avrò stupefato
    🔊
    tu avrai stupefato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà stupefato
    🔊
    noi avremo stupefato
    🔊
    voi avrete stupefato
    🔊
    loro avranno stupefato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo stupefàre

    io ho stupefato
    🔊
    tu hai stupefato
    🔊
    lui/lei/Lei ha stupefato
    🔊
    noi abbiamo stupefato
    🔊
    voi avete stupefato
    🔊
    loro hanno stupefato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo stupefàre

    io avevo stupefato
    🔊
    tu avevi stupefato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva stupefato
    🔊
    noi avevamo stupefato
    🔊
    voi avevate stupefato
    🔊
    loro avevano stupefato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto stupefàre

    io ebbi stupefato
    🔊
    tu avesti stupefato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe stupefato
    🔊
    noi avemmo stupefato
    🔊
    voi aveste stupefato
    🔊
    loro ebbero stupefato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова stupefàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente stupefàre

    io stupefi
    🔊
    tu stupefi
    🔊
    lui/lei/Lei stupefi
    🔊
    noi stupefiamo
    🔊
    voi stupefiate
    🔊
    loro stupefino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto stupefàre

    io stupefassi
    🔊
    tu stupefassi
    🔊
    lui/lei/Lei stupefasse
    🔊
    noi stupefassimo
    🔊
    voi stupefaste
    🔊
    loro stupefassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato stupefàre

    io abbia stupefato
    🔊
    tu abbia stupefato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia stupefato
    🔊
    noi abbiamo stupefato
    🔊
    voi abbiate stupefato
    🔊
    loro abbiano stupefato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato stupefàre

    io avessi stupefato
    🔊
    tu avessi stupefato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse stupefato
    🔊
    noi avessimo stupefato
    🔊
    voi aveste stupefato
    🔊
    loro avessero stupefato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова stupefàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente stupefàre

    io stupeferei
    🔊
    tu stupeferesti
    🔊
    lui/lei/Lei stupeferebbe
    🔊
    noi stupeferemmo
    🔊
    voi stupefereste
    🔊
    loro stupeferebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato stupefàre

    io avrei stupefato
    🔊
    tu avresti stupefato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe stupefato
    🔊
    noi avremmo stupefato
    🔊
    voi avreste stupefato
    🔊
    loro avrebbero stupefato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова stupefàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo stupefàre

    tu stupefa
    🔊
    noi stupefiamo
    🔊
    voi stupefate
    🔊

    Congiuntivo stupefàre

    Lei stupefi
    🔊
    Che lui/lei stupefi
    🔊
    Che loro stupefino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!