🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha stupidito l’audience. (Alessandro Manzoni, I Promessi Sposi)
    stupidìre : дуріти
    stu|pi||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова stupidìre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente stupidìre

    io stupidisco
    🔊
    tu stupidisci
    🔊
    lui/lei/Lei stupidisce
    🔊
    noi stupidiamo
    🔊
    voi stupidite
    🔊
    loro stupidiscono
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto stupidìre

    io stupidivo
    🔊
    tu stupidivi
    🔊
    lui/lei/Lei stupidiva
    🔊
    noi stupidivamo
    🔊
    voi stupidivate
    🔊
    loro stupidivano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice stupidìre

    io stupidirò
    🔊
    tu stupidirai
    🔊
    lui/lei/Lei stupidirà
    🔊
    noi stupidiremo
    🔊
    voi stupidirete
    🔊
    loro stupidiranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto stupidìre

    io stupidii
    🔊
    tu stupidisti
    🔊
    lui/lei/Lei stupidì
    🔊
    noi stupidimmo
    🔊
    voi stupidiste
    🔊
    loro stupidirono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore stupidìre

    io avrò stupidito
    🔊
    tu avrai stupidito
    🔊
    lui/lei/Lei avrà stupidito
    🔊
    noi avremo stupidito
    🔊
    voi avrete stupidito
    🔊
    loro avranno stupidito
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo stupidìre

    io ho stupidito
    🔊
    tu hai stupidito
    🔊
    lui/lei/Lei ha stupidito
    🔊
    noi abbiamo stupidito
    🔊
    voi avete stupidito
    🔊
    loro hanno stupidito
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo stupidìre

    io avevo stupidito
    🔊
    tu avevi stupidito
    🔊
    lui/lei/Lei aveva stupidito
    🔊
    noi avevamo stupidito
    🔊
    voi avevate stupidito
    🔊
    loro avevano stupidito
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto stupidìre

    io ebbi stupidito
    🔊
    tu avesti stupidito
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe stupidito
    🔊
    noi avemmo stupidito
    🔊
    voi aveste stupidito
    🔊
    loro ebbero stupidito
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова stupidìre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente stupidìre

    io stupidisca
    🔊
    tu stupidisca
    🔊
    lui/lei/Lei stupidisca
    🔊
    noi stupidiamo
    🔊
    voi stupidiate
    🔊
    loro stupidiscano
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto stupidìre

    io stupidissi
    🔊
    tu stupidissi
    🔊
    lui/lei/Lei stupidisse
    🔊
    noi stupidissimo
    🔊
    voi stupidiste
    🔊
    loro stupidissero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato stupidìre

    io abbia stupidito
    🔊
    tu abbia stupidito
    🔊
    lui/lei/Lei abbia stupidito
    🔊
    noi abbiamo stupidito
    🔊
    voi abbiate stupidito
    🔊
    loro abbiano stupidito
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato stupidìre

    io avessi stupidito
    🔊
    tu avessi stupidito
    🔊
    lui/lei/Lei avesse stupidito
    🔊
    noi avessimo stupidito
    🔊
    voi aveste stupidito
    🔊
    loro avessero stupidito
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова stupidìre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente stupidìre

    io stupidirei
    🔊
    tu stupidiresti
    🔊
    lui/lei/Lei stupidirebbe
    🔊
    noi stupidiremmo
    🔊
    voi stupidireste
    🔊
    loro stupiderebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato stupidìre

    io avrei stupidito
    🔊
    tu avresti stupidito
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe stupidito
    🔊
    noi avremmo stupidito
    🔊
    voi avreste stupidito
    🔊
    loro avrebbero stupidito
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова stupidìre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo stupidìre

    tu stupidi
    🔊
    noi stupidiamo
    🔊
    voi stupidite
    🔊

    Congiuntivo stupidìre

    Lei stupidisca
    🔊
    Che lui/lei stupidisca
    🔊
    Che loro stupidiscano
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!