🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha sussurrato una dolce melodia. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    sussurràre : шептати
    sus|sur||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова sussurràre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente sussurràre

    io sussurro
    🔊
    tu sussurri
    🔊
    lui/lei/Lei sussurra
    🔊
    noi sussurriamo
    🔊
    voi sussurrate
    🔊
    loro sussurrano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto sussurràre

    io sussurravo
    🔊
    tu sussurravi
    🔊
    lui/lei/Lei sussurrava
    🔊
    noi sussurravamo
    🔊
    voi sussurravate
    🔊
    loro sussurravano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice sussurràre

    io sussurrerò
    🔊
    tu sussurrerai
    🔊
    lui/lei/Lei sussurrerà
    🔊
    noi sussurreremo
    🔊
    voi sussurrerete
    🔊
    loro sussurreranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto sussurràre

    io sussurrai
    🔊
    tu sussurrasti
    🔊
    lui/lei/Lei sussurrò
    🔊
    noi sussurrammo
    🔊
    voi sussurraste
    🔊
    loro sussurrarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore sussurràre

    io avrò sussurrato
    🔊
    tu avrai sussurrato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà sussurrato
    🔊
    noi avremo sussurrato
    🔊
    voi avrete sussurrato
    🔊
    loro avranno sussurrato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo sussurràre

    io ho sussurrato
    🔊
    tu hai sussurrato
    🔊
    lui/lei/Lei ha sussurrato
    🔊
    noi abbiamo sussurrato
    🔊
    voi avete sussurrato
    🔊
    loro hanno sussurrato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo sussurràre

    io avevo sussurrato
    🔊
    tu avevi sussurrato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva sussurrato
    🔊
    noi avevamo sussurrato
    🔊
    voi avevate sussurrato
    🔊
    loro avevano sussurrato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto sussurràre

    io ebbi sussurrato
    🔊
    tu avesti sussurrato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe sussurrato
    🔊
    noi avemmo sussurrato
    🔊
    voi aveste sussurrato
    🔊
    loro ebbero sussurrato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова sussurràre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente sussurràre

    io sussurri
    🔊
    tu sussurri
    🔊
    lui/lei/Lei sussurri
    🔊
    noi sussurriamo
    🔊
    voi sussurriate
    🔊
    loro sussurrino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto sussurràre

    io sussurrassi
    🔊
    tu sussurrassi
    🔊
    lui/lei/Lei sussurrasse
    🔊
    noi sussurrassimo
    🔊
    voi sussurraste
    🔊
    loro sussurrassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato sussurràre

    io abbia sussurrato
    🔊
    tu abbia sussurrato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia sussurrato
    🔊
    noi abbiamo sussurrato
    🔊
    voi abbiate sussurrato
    🔊
    loro abbiano sussurrato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato sussurràre

    io avessi sussurrato
    🔊
    tu avessi sussurrato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse sussurrato
    🔊
    noi avessimo sussurrato
    🔊
    voi aveste sussurrato
    🔊
    loro avessero sussurrato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова sussurràre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente sussurràre

    io sussurrerei
    🔊
    tu sussurreresti
    🔊
    lui/lei/Lei sussurrerebbe
    🔊
    noi sussurreremmo
    🔊
    voi sussurrereste
    🔊
    loro sussurrerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato sussurràre

    io avrei sussurrato
    🔊
    tu avresti sussurrato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe sussurrato
    🔊
    noi avremmo sussurrato
    🔊
    voi avreste sussurrato
    🔊
    loro avrebbero sussurrato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова sussurràre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo sussurràre

    tu sussurra
    🔊
    noi sussurriamo
    🔊
    voi sussurrate
    🔊

    Congiuntivo sussurràre

    Lei sussurri
    🔊
    Che lui/lei sussurri
    🔊
    Che loro sussurrino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!