🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ho telefonato a mia madre ieri. (Dante Alighieri, Divina Commedia)
    telefonàre : телефонувати
    te|le|fo||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова telefonàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente telefonàre

    io telefono
    🔊
    tu telefoni
    🔊
    lui/lei/Lei telefona
    🔊
    noi telefoniamo
    🔊
    voi telefonate
    🔊
    loro telefonano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto telefonàre

    io telefonavo
    🔊
    tu telefonavi
    🔊
    lui/lei/Lei telefonava
    🔊
    noi telefonavamo
    🔊
    voi telefonavate
    🔊
    loro telefonavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice telefonàre

    io telefonerò
    🔊
    tu telefonerai
    🔊
    lui/lei/Lei telefonerà
    🔊
    noi telefoneremo
    🔊
    voi telefonerete
    🔊
    loro telefoneranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto telefonàre

    io telefonai
    🔊
    tu telefonasti
    🔊
    lui/lei/Lei telefonò
    🔊
    noi telefonammo
    🔊
    voi telefonaste
    🔊
    loro telefonarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore telefonàre

    io avrò telefonato
    🔊
    tu avrai telefonato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà telefonato
    🔊
    noi avremo telefonato
    🔊
    voi avrete telefonato
    🔊
    loro avranno telefonato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo telefonàre

    io ho telefonato
    🔊
    tu hai telefonato
    🔊
    lui/lei/Lei ha telefonato
    🔊
    noi abbiamo telefonato
    🔊
    voi avete telefonato
    🔊
    loro hanno telefonato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo telefonàre

    io avevo telefonato
    🔊
    tu avevi telefonato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva telefonato
    🔊
    noi avevamo telefonato
    🔊
    voi avevate telefonato
    🔊
    loro avevano telefonato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto telefonàre

    io ebbi telefonato
    🔊
    tu avesti telefonato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe telefonato
    🔊
    noi avemmo telefonato
    🔊
    voi aveste telefonato
    🔊
    loro ebbero telefonato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова telefonàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente telefonàre

    io telefoni
    🔊
    tu telefoni
    🔊
    lui/lei/Lei telefoni
    🔊
    noi telefoniamo
    🔊
    voi telefoniate
    🔊
    loro telefonino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto telefonàre

    io telefonassi
    🔊
    tu telefonassi
    🔊
    lui/lei/Lei telefonasse
    🔊
    noi telefonassimo
    🔊
    voi telefonaste
    🔊
    loro telefonassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato telefonàre

    io abbia telefonato
    🔊
    tu abbia telefonato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia telefonato
    🔊
    noi abbiamo telefonato
    🔊
    voi abbiate telefonato
    🔊
    loro abbiano telefonato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato telefonàre

    io avessi telefonato
    🔊
    tu avessi telefonato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse telefonato
    🔊
    noi avessimo telefonato
    🔊
    voi aveste telefonato
    🔊
    loro avessero telefonato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова telefonàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente telefonàre

    io telefonerei
    🔊
    tu telefoneresti
    🔊
    lui/lei/Lei telefonerebbe
    🔊
    noi telefoneremmo
    🔊
    voi telefonereste
    🔊
    loro telefonerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato telefonàre

    io avrei telefonato
    🔊
    tu avresti telefonato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe telefonato
    🔊
    noi avremmo telefonato
    🔊
    voi avreste telefonato
    🔊
    loro avrebbero telefonato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова telefonàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo telefonàre

    tu telefona
    🔊
    noi telefoniamo
    🔊
    voi telefonate
    🔊

    Congiuntivo telefonàre

    Lei telefoni
    🔊
    Che lui/lei telefoni
    🔊
    Che loro telefonino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!